Студентський портал КСУ
Сполучені Штати Америки
Головна стаття
Сполучені Штати Америки
Коротикий історичний нарис
Населення
Географічні характеристики
Державний устрій
Офіційні свята і вихідні дні
Збройні сили і ринок озброєнь
Економічна ситуація
Українсько - американські відносини
Додаткова інформація
Всі сторінки

Загальні відомості

       Офіційна назва - Сполучені Штати Америки (США) - United States of America (USA).
      США - федеративна республіка, в якій владні повноваження розподіляються між федеральним урядом і урядами 50 штатів. Виконавча, законодавча і судова влада представлені відповідно Президентом, Конгресом і Верховним Судом. Кожен з 50 штатів має свою конституцію, систему органів влади і управління.
      
      
Географічне положення - країна розташована в Північній Америці.

      
Адміністративний поділ - 50 штатів (state) і 1 федеральний округ. Штати поділяються на округи (county and parish)
      
      
Територія - 9 373 тис. кв. км.
      
      
Населення - 281 421 906 осіб (на 1 квітня 2000 р.).
      
      
Столиця - місто Вашингтон (Washington), округ Колумбія (572 тис. жителів на 2000 р.)
      Місце для столиці запропонував перший американський президент Джордж Вашингтон, на честь якого вона і названа.
      У Вашингтоні знаходиться резиденція президента США (Білий дім), Конгрес (Капітолій), Верховний суд, Державний департамент, військові міністерства (Пентагон у пригороді Арлінгтону) та інші державні установи.
      Столицею Вашингтон став 1 грудня 1800 року, після того, як з Філадельфії у це місто були переведені Конгрес та основні урядові установи.
      
      
Найбільші міста - (станом на 2000 рік).
      Нью-Йорк - 8,008 млн. жителів.
      Лос-Анджелес (Каліфорнія) - 3,695 млн. жителів.
      Чикаго (Іллінойс)- 2,896 млн. жителів.
      Хьюстон (Техас) - 1,954 млн. жителів.
      Філадельфія (Пенсільванія) - 1,518 млн. жителів.
      Фенікс (Арізона) - 1,321 млн. жителів.
      Сан-Дієго (Каліфорнія) - 1,223 млн. жителів.
      Даллас (Техас) - 1,189 млн. жителів.
      Сан-Антоніо (Техас) - 1,144 млн. жителів.
      Детройт (Мічиган) - 0,951 млн. жителів.
      
      
Офіційна мова - англійська.
      
Національне свято - 4 липня - День Незалежності (1776 р.)
      
      
Державний прапор США. Полотнище прапора складається з 13 червоних і білих горизонтальних смуг (7 червоних і 6 білих), які чергуються. У лівому верхньому куті прапора розташований синій прямокутник з білими п'ятикутними зірками, кількість яких дорівнює кількості штатів - 50.
      13 смуг означають 13 колишніх колоній, які відповідно до Декларації незалежності США, ухваленої 4 липня 1776 року 2-м Континентальним конгресом представників англійських колоній у Північній Америці, об'єдналися й утворили Сполучені Штати Америки (Вірджинія, Делавер, Джорджія, Массачусетс, Меріленд, Нью-Гемпшир, Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Пенсільванія, Род-Айленд, Коннектикут, Пфівденна і Північна Кароліна).
      Дизайн прапора був запропонований депутатом із Нью-Джерсі Френсісом Хопкінсоном (Francis Hopkinson). 13 зірок у синьому кантоні прапора утворювали коло. Цей прапор увійшов в історію як "прапор Бетсі Росс". Вважається, що його виготовила швачка удова Елізабет Рос. Кожний школяр у США знає це ім'я, її невеликий будинок у Філадельфії нині став національним музеєм. У вересні 1777 року новий прапор вперше був використаний у бою (оборона форту Стенуїкс).
      Можливо, що на остаточний вигляд прапора вплинув особистий герб родини Вашингтон - у червленому полі срібний пояс з трьома червленими зірками. Сам Вашингтон пояснював вибір прапора так: "Ми взяли зірки з небес; червоний колір означає країну, звідки ми припливли; білі смуги на червоному - це символ того, що ми відокремилися від неї, а смуги мають символізувати волю прийдешніх поколінь". Червоний колір також символізує доблесть, сміливість і ретельність; білий - чистоту, незайманість, чесність, волю; а синій - стійкість, вірність, наполегливість і справедливість. Зірки символізують суверенітет.
      
      
Національний гімн США - "Зірково-смугастий прапор". Офіційно прийнятий у 1931 році. Текст до нього написаний у 1814 році.
Oh, say, can you see, the dawn's early light
What so proudly we hailed at the twilight's last gleaming?
Whose broad stripes and bright stars, thro' the perilous fight,
O'er the ramparts we watched, were so gallantly streaming.
And the rocket's red glare, the bombs bursting in air,
Gave proof through the night that our flag was still there.
Oh, say, does that star-spangled banner yet wave
O'er the land of the free and the home of the brave?
On the shore dimly seen, thro' the mists of the deep,
Where the foe's haughty host in dread silence reposes,
What is that which the breeze, o'er the towering steep,
As it fitfully blows, half conceals, half discloses?
Now it catches the gleam of the morning's first beam,
In fully glory reflected, now shines on the stream:
'Tis the star-spangled banner: oh, long may it wave
O'er the land of the free and the home of the brave.
And where is that band who so vauntingly swore
That the havoc of war and the battle's confusion
A home and a country should leave us no more!
Their blood has vanished out their foul footsteps' pollution.
No refuge could save the hireling and slave
From the terror of flight, or the gloom of the grave:
And the star-spangled banner in triumph doth wave
O'er the land of the free and the home of the brave!
Oh, thus be it ever when freemen shall stand.
Between their loved home and the war's desolation:
Blest with vict'ry and peace, may the heav'n-rescued land
Praise the Power that has made and preserved us a nation.
Then conquer we must, when our cause it is just.
And this be our motto: "In God is our trust".
And the star-spangled banner in triumph shall wave
O'er the land of the free and the home of the brave.

      
      
Державний герб - зображення орла з розпростертими крилами, який тримає у лапах маслинову гілку і 13 стріл. На грудях орла - щит, що повторює кольори державного прапора, у дзьобі орел тримає стрічку з надписом "E pluribus unum". Над головою орла - розетка з 13-ма (за кількістю перших штатів) п'ятикутними зірками.
      
      
Грошова одиниця - долар США=100 центам.
      
      
Домен - .us.

       


Історичний нарис 

 Освоєння земель, які нині є територією США, почалося після плавання іспанського мандрівника Христофора Колубма, здійсненого у 1492 році. 

      Перше постійне поселення в сучасних США було засноване у 1565 році у Флориді. Перше постійне англійське поселення було створене в Джеймстауні (Вірджинія) у 1607 році.
      Релігійний і політичний хаос у Європі стимулював еміграцію в англійські колонії. Надія на процвітання привела сюди багатьох поселенців як з Англії, так і з Німеччини та інших континентальних країн.
      В кінці XVII століття маленькі ферми у прибережних районах півдня поступилися місцем великим платнаціям. На плантаціях вирощували тютюн, рис, бавовну та індіго. Хоча вже почали виникати міста, економіка півдня залишалася найменш розвинутою і найбільш сільськогосподарською в колоніальній Америці.
      У XVIII столітті соціальний та економічний ріст тривав. Після того, як британські і колоніальні війська спільними зусиллями вигнали французів з Канади і району Великих Озер під час Французької та Індійської воєн (1754-1760 років), колоністи менше потребували британського захисту. Це спричинило складний ланцюг подій, який з часом об'єднав колоністів проти Великобританії і привів до закінчення Американської революції (1775-1783 рр.).
      Результатом революції стала незалежність 13 колоній: Массачусеттсу, Нью-Хемпширу, Коннектікуту, Род-Айленду, Нью-Йорку, Нью-Джерсі, Пенсільванії, Делаверу, Меріленду, Вірджинії, Північної і Південної Кароліни і Джорджиї. Згідно з Конституцією, написаною Конституційними зборами 1787 року, створено національний уряд.
      Герой революції Джоржд Вашингтон, обраний на посаду президента, започаткував багато державних закладів, включаючи кабінет, монетний двір і перший банк США.
      В середині XIX століття територіальні надбання та експансія на захід змусили законодавців зосередити увагу на питанні розширення інституту рабоволодіння на нові території. Мешканці півдня намагалися продовжити його існування, у той час як мешканці півночі все менш терпимо ставилися до цього явища.
      Криза назріла у 1860 році, коли республіканець Абрахам Лінкольн переміг трьох опонентів і став президентом. Південні лідери, які вважали, що втрачено можливість справедливого ставлення при республіканській адміністрації, сформували Конфедерацію. Ряд подій призвів до Громадянської війни (1861-65 рр.) - конфлікту між Північними штатами (Союзом) і Південними штатами, який завершився повною перемогою півночі і скасуванням рабства.
      Кінець XIX ст. відзначається будівництвом залізниць і ліквідацією прикордоння з неосвоєними територіями. Були відкриті і досліджені великі поклади корисних копалин, а важливі технологічні інновації сприяли прискоренню індустріалізації.
      В останні роки XIX століття також швидко збільшується кількість сучаних американських міст. Швидка індустріалізація привабила в міста велику кількість іноземців та жителів американського села.
      Коли почалася Перша світова війна, США намагалися зберігати нейтралітет. Однак симпатії та інтереси американців були на боці Союзників (Антанти) і 6 квітня 1917 року США вступили у війну на їх стороні, зробивши важливий вклад у спільну перемогу.
      У 1920-х роках нація ставала все більш урбаністичною, і щоденне життя змінилося під впливом споживчої революції, що сприяло поширенню автомобілів, телефонів, радіо та інших приладів.
      У 1929 році почалася Велика депресія. Конгрес ухвалив ряд законів, покликаних полегшити економічну кризу за рахунок серії заходів і реалізувати довготривалі соціальні та економічні реформи.
      Наприкінці 30-х років країни Осі (Німеччина та Італія) у Європі плюс Японія в Східній Азії порушили мир. Коли агресія держав Осі призвела до розв'язання у вересні 1939 року війни в Європі, США намагалися залишитися поза воєнними діями. Але 7 грудня 1941 року японці розбомбили Перл-Харбор. Президент Рузвельт оголосив війну, і через 4 дні Німеччина та Італія оголосили війну США.
      Після смерті Рузвельта у 1945 році президентом став Гарі Труман. Через місяць війна в Європі закінчилася. Перед закінченням війни США створили і випробували атомну бомбу. Капітуляція Японії у вересні 1942 року стала закінченням світової війни.
      Погіршення відносин між США і СРСР відбулося в пізніх 40-х. Термін "холодна війна" використовувався для позначення боротьби за владу і престиж між західними силами і комуністичним блоком з кінця Другої світової війни і до 1989 року.
      Під час "холодної війни" страх перед внутрішніми комуністами став національною нав'язливою ідеєю. Найпресловутішим переслідувачем комуністів був сенатор Джозеф Маккарті, який дав ім'я новій ері в американській історії - маккартизму.
      В середини 50-х р. Америка була на вершині великого індустріального буму. У гонці за технологічну першість США першими провели випробування водневої бомби, але були другими після СРСР у запуску (31 січня 1958) штучного супутника і керованої міжконтинентальної ракети. Однак, американці домоглися швидкого прогресу в освоєнні космосу і розробці ракет.
      У 1961 році представник старшого покоління Ейзенхауер поступився місцем наймолодшому за всю історію США президенту - Джону Кеннеді, який переміг республіканського кандидата Річарда Ніксона. Президент Кеннеді зіштовхнувся з труднощами в отриманні підтримки Конгресу для внутрішніх програм. Він також опинився у складній ситуації під час врегулювання кубинської ракетної кризи 1962 року, коли СРСР і США стояли на межі війни.
      22 листопада 1963 року президента Кеннеді у Далласі вбито. Його наступник Ліндон Джонсон оголосив продовження політики Кеннеді і йому вдалося надати багатьом ідеям Кеннеді юридичної завершеності.
      Війна у Південному В'єтнамі, що почалася в 1954 році, тривала між урядовими силами, яких підтримували США, і силами партизанів за підтримки Північного В'єтнаму. Війна спровокувала ріст внутрішньої опозиції у США.
      Обраний президентом, Ніксон почав поступове виведення американських військ з В'єтнаму. Другий президентський термін Ніксона був перерваний початком справи Уотергейта, коли 5 осіб (2 з яких, як з'ясувалося, безпосередньо працювали у виборчому комітеті Ніксона) були заарештовані після вторгнення у штаб-квартиру Демократичної партії, що розміщувалася у квартирному комплексі Уотергейт у Вашингтоні. Ніксон залишив посаду президента 9 серпня, ставши першим в історії країни президентом, який зробив це під загрозою імпічменту.
      На час президентства Джеральда Форда випали тяжкі часи в економіці. Крім того, Форд не мав широкої підтримки всередині своєї партії. На виборах 1976 року президентську кампанію виграв колишній губернатор Джорджиї Джиммі Картер.
      Обіцянка Картера виступити проти країн, які порушують права людини, вилилася в ембарго на експорт зерна і високих технологій в СРСР, у відповідь на радянське вторгнення в Афганістан. 4 листопада 1979 року група бойовиків захопила американське Посольство в Ірані і захопила в заручники 66 осіб. "Криза іранських заручників" підірвала довіру до Картера як лідера, а невдала спроба звільнення заручників (1980), внаслідок якої було вбито 8 американців, тільки погіршила ситуацію. Після кризи заручників і спаду національної економіки Картер мав мало шансів у президентській кампанії 1980 року. Кандидат республіканців Рональд Рейган пообіцяв відновити американську перевагу як у політичній, так і в економічній сферах.
      Народ з ентузіазмом підтримав неоконсервативне звернення Рейгана, який випередив як Картера, так і кандидата від третьої партії Джона Андерсона. Він став першим президентом в історії США, який був обраний на цю посаду у віці 70 років.
      Зовнішня політика Рейгана була агресивно антикомуністичною. Він збільшив витрати на оборону, поповнюючи американський арсенал ядерної зброї і фінансуючи Стратегічну оборонну ініціативу, більше відому під назвою "Зоряні війни". Всупереч бажанню Держсекретаря і міністра оборони, адміністрація Рейгана організувала нелегальний продаж зброї в Іран в обмін на звільнення американських заручників на Близькому Сході. Кошти, отримані від продажу зброї, передавалися повстанцям в Нікарагуа. Рейган, однак, покращив послужний список перед тим, як залишити посаду, погодившись на серію переговорів щодо скорочення озброєнь, ініційовану Михайлом Горбачовим.
      Рейган підготував свого віце-президента, Джоржда Буша, щоб він змінив його на посаді президента. Основна воєнна акція, що відбулася в часи Буша, - війна у Перській затоці. Швидка перемога США в операції "Буря в пустелі", у співвідношенні з мінімальною кількістю втрат серед американців, забезпечила президенту Бушу найвищий рейтинг схвалення в історії. Однак внутрішні проблеми зробили його популярність недовговічною. Сильний занепад традиційного виробництва, що почався ще в 1970-х роках, призвів до великомасштабного зміщення економіки в бік сфери послуг та інших секторів. У штатах, які багато в чому залежали від виробництва, включаючи більшу частину Середнього Заходу, виникла проблема безробіття.
      До того ж, закінчення холодної війни, прискорене розпадом Варшавського Пакту і колапсом Радянського Союзу, призвели до скорочення американських військових сил та до відкриття нових ринків у глобальній економіці.
      Після війни у Перській затоці нація звернула увагу на внутрішні проблеми спаду в економіці і високе безробіття. Нездатність Буша здійснити програму оздоровлення економіки призвела на виборах 1992 року до перемоги кандидата демократів, губернатора Арканзасу Біла Клінтона.
      Економічна ситуація суттєво покращилася вже в перший рік президентства Клінтона, і це, разом із збільшенням податкових ставок і скороченням витрат, привело до зменшення дефіциту бюджету.
      Під час другого терміну Клінтона його супротивники всередині і поза межами Конгресу почали розслідування дій, які вони вважали зловживаннями президента, і, особливо, скандалу Левінскі. Процедура імпічменту, однак, завершилася виправдовувальним вердиктом.
      У зовнішній політиці США насолоджувалися беспрецедентним міжнародним впливом в кінці 1990-х років (участь США у конфліктах в Боснії і Герцеговині, Хорватії, Косово і на Середньому Сході).
      Президентські вибори 2000 року завершилися суперечками щодо результатів голосування у штаті Флорида, які вирішили результат загальнонаціональних виборів. Переможцем було оголошено республіканського кандидата Джорджа У. Буша.
      Турботи нової Адміністрації з приводу економічного спаду, що почався у 2001 році, відійшли на другий план після 11 вересня, коли понад 3000 людей загинуло внаслідок терактів у Нью-Йорку і Вашингтоні. Джордж Буш заслужив репутацію світового лідера, створюючи міжнародну коаліцію проти терористичної організації "Аль-Каїда" і режиму "Талібан" в Афганістані.



Населення

      Населення США становить понад 270 млн. осіб, з них місцеві жителі - близько 76 відсотків.
      
Етнічний склад 
      Населення Америки спочатку формувалося за рахунок масової імміграції, переважно, з Європи, а також ввезення негрів-рабів. В етнічний спектр входить корінне населення Америки - індіанці, ескімоси, алеути, а також іспаномовні народи.
      Якщо ж поділити населення на групи за расовими ознаками, то білі становлять 83,4 відсотка населення (серед них особливо виділяються діаспори ірландців, італійців, євреїв, росіян, поляків, українців), африканці (в основному нащадки рабів, завезених з Африканського континенту у XVIII столітті) - 12,4 відсотка, азіати і жителі тихоокеанських островів - 3,3 відсотка, американські індіанці (корінні жителі Сполучених Штатів) - менше 1 відсотка.

Віковий склад
      Станом на 1999 рік чоловіки становили близько 49% населення, жінки - 51%. Близько 7% американців - молодші п'яти років, 26% - у віці до 18 років, 12% людей - старші 65 років (вік, коли йдуть на пенсію).
      Рівень народжуваності - 14 новонароджених на 1000 мешканців. Рівень смертності - 9 смертей на 1000 осіб.
      Середня тривалість життя: 76 років (73 роки у чоловіків, у жінок - 79 років).

Щільність населення
      Середня щільність населення - приблизно 28 осіб на один квадратний кілометр. Найбільш заселеною є східна частина країни, де в окремих районах щільність населення перевищує середню цифру по країні у 10-14 разів. Найбільша щільність - 374 людини на 1 квадратний кілометр - у штаті Нью-Джерсі.
      У гірських штатах Кордильєрів щільність населення коливається від 2 осіб на 1 квадратний кілометр (Вайомінг) до 12 осіб на 1 квадратний кілометр (Колорадо). На Тихоокеанському узбережжі щільність населення знову висока і сягає 64 осіб на 1 квадратний кілометр у Каліфорнії. Найменша щільність населення - на Алясці (0,3 людини на 1 квадратний кілометр).

Релігія
      Для США характерним є високий ступінь релігійного плюралізму. Така ситуація поступово складалася ще з самого початку виникнення американської держави у зв'язку з прибуттям у Новий світ з різних країн Європи все нових і нових переселенців, а також місіонерів, які проповідували різні конфесії. Релігія, згідно з Конституцією США, є приватною справою громадян.
      
Протестанти становлять 57% населення країни; у південних штатах - 74%, у середньо-західних - 63%. Переважна більшість чорних американців - протестанти (82%). Найбільшим напрямком протестантизму в США є баптизм (20% населення).
      До прибічників другого напрямку протестантизму - методизму - належать 9% американських громадян. Баптисти і методисти переважають серед американського фермерства.
      До лютеран належать 7% населення США. Це, в основному, нащадки німецьких і скандинавських іммігрантів.
      Інші напрямки американського протестантизму - єпископальна церква (3%), пресвітеріани (2%), об'єднання Церкви Христа (2%). Існують менш численні напрямки протестантизму: квакери, меноністи, п'ятидесятники, які проте відіграють значну роль у релігійному житті США.
      
Католицизм сповідують 28% населення США. Переважно це нащадки вихідців з католицьких країн Європи, а також іспаномовні іммігранти, приплив яких з країн Латинської Америки особливо посилився останнім часом.
      
Іудаїзм сповідує близько 2% населення. Особливістю американського іудаїзму є перевага неортодоксальних модерністських форм іудаїзму - "реформізму", "реконструкціонізму" і "консерватизму".
      Православні також відіграють у США велику роль. У країні є 26 окремих незалежних православних церков, які поділяються за етнічною ознакою.
      Останнім часом у США спостерігається проникнення різних східних релігій, особливо
мусульманства. Мусульманство приходить з іммігрантами і поширюється серед частини чорного населення США. Є також громади різних напрямків буддизму, індуїзму, синкхізму. Буддистські та індуїстські течії набули значного поширення серед американської інтелігенції.

Мова
      Державною мовою США є англійська. Близько 32 млн. жителів США користуються також іншими мовами, найпопулярнішими серед них є іспанська, китайська, російська, польська, корейська, в'єтнамська, португальська, японська, грецька, арабська, хінді, урду, ідіш, тайська, вірменська, навахо.
      Згідно з результатами загальнонаціонального дослідження, проведеного Службою перепису США в 2001 році, майже кожен п'ятий американець вдома розмовляє не англійською мовою. Найвищий відсоток громадян, які не розмовляють у колі сім'ї англійською, у Каліфорнії (майже 40%), Нью-Мексико (понад 35%), Техасі (близько 32%). Тут у 60% випадків спілкуються іспанською.

Нелегальні іммігранти
      Згідно з даними Служби імміграції і натуралізації США, в країні зараз перебуває близько 9 млн. нелегальних іммігрантів. Більшість з них (52%) прибули з Мексики, 25% - з інших держав Латинської Америки, 10% - з Азії, 7% - з Європи, 6% - з Африки.


Георграфічні характеристики

Географічне положення

      США розташовуються у Західній півкулі, займають понад третину континенту Північна Америка (площа близько 9,4 млн. кв. км). На півночі межують з Канадою, на півдні - з Мексикою, на сході омиваються Атлантичним океаном, на півдні - Мексиканською затокою, на заході - Тихим океаном.
      Уся територія США складається з трьох несуміжних частин, різних за розмірами, географічним положенням і природними умовами:
      1) власне територія США - CONUS (має площу 7,83 млн. кв. км);
      2) Аляска з численними островами, розташованими на північному заході Північної Америки, займає менше 16 відсотків усієї території країни (площа - 1,53 млн. кв. км.). Аляска межує з Канадою, омивається водами Північного Льодовитого і Тихого океанів;
      3) Гаваї (24 острови у Тихому океані) займають менше 0,2 відсотка території країни (площа - 16,8 тис. кв. км.).


Рельєф
      Велику частину території країни на сході та в центральних районах займають рівнини і невисокі гори. На сході розташовані гори Аппалачі (найвища точка - гора Мітчелл - 2 037 метрів). На півночі вони виходять до Атлантичного океану, на півдні відділені від нього Приатлантичною низиною.
      На захід від Аппалачів знаходяться Центральні рівнини (висота 200-500 метрів), Великі рівнини (передгірне плато Кордильєрів висотою від 500 на сході і до 1600 метрів на заході) і на південний захід Примексиканська низовина (висота - близько 150 метрів). У районі озера Верхнє на території США заходить Лаврентійська височина, основна частина якої розташована в Канаді. Західну частину країни (включаючи Аляску) займають високі хребти (висота - близько 3000-5000 метрів), плоскогір'я і плато Кордильєрів.
      На Алясці хребти (Брукса, Алеутський, Аляскінський і плоскогір'я Юкон) витягнуті із заходу на схід. У північній частині їх облямовує Арктична низовина. На Алясці знаходиться найвища вершина США і всієї Північної Америки - гора Мак-Кінлі (6194 метри).
      На основній території країни гірські ланцюги спрямовані з півночі на південь. До системи Кордильєрів входять Колумбійське плато, нагір'я Великий Басейн, плато Колорадо. Плато і плоскогір'я обмежують на Заході вулканічні Каскадні гори, хребет Сьєрра-Невада (найвища вершина - гора Уїтні - 4418 метрів), на заході переходять у смугу долин - Упламетську, Велику Каліфорнійську і Нижньокаліфорнійську.
      Східну окраїну пояса Кордильєрів утворюють хребти Скелястих гір (найвища вершина - г. Елберт, 4399 метрів). На узбережжі Тихого океану розташовані Берегові хребти (висота - близько 2400 метрів).
      Гавайські острови являють собою ряд вулканів. Висота Маунд-Кеа, найбільшого погаслого вулкана - 4205 метрів. Кратер найбільшого діючого вулкана Маунд-Лоа знаходиться на висоті 4170 метрів.


Клімат
      На території США розташовані практично всі кліматичні зони. Характерними типами клімату є: тропічний (Гаваї); помірний і субтропічний морський (узбережжя Тихого океану); континентально-морський (узбережжя Атлантичного океану); континентальний (внутрішні рівнини, плоскогір'я Юкон); різко континентальний (внутрішні плато і плоскогір'я Кордильєрів); арктичний (північна частина Аляски); субарктичний (центральна і південна частина Аляски).
      Середня температура січня - від -25? С на Алясці до +20? С у Флориді. Середня температура липня на західному узбережжі становить від +14? С до 22? С, на східному узбережжі - від +16? С до 25? С. Середньорічна норма опадів у прибережних районах становить понад 2000 мм, у центральних районах країни - до 1000 мм, у пустельних і напівпустельних районах півдня США - до 100 мм.


Річки
      Найбільшою річкою США, басейн якої займає 40 відсотків усієї території країни, є Міссісіпі. Основні її притоки - Міссурі, Арканзас, Ред-Рівер. 
      Інші великі річки США: Юкон, Ріо-Гранде, Колорадо, Колумбія, Святого Лаврентія.
      Майже всі річки основної території США впадають в Атлантичний і Тихий океани. Велика частина річкового стоку спрямовується у Мексиканську затоку (яка є частиною Атлантичного океану). Її водозбірний басейн простягається до Скелястих гір на заході, до Аппалачів на сході і кордону з Канадою на півночі. Деякі річки, як, наприклад, Ріо-Гранде, течуть безпосередньо у Мексиканську затоку.
      Переважна кількість річок належить до велетенської системи, сформованої р. Міссісіпі та її притокою Міссурі.
      На Заході США системи річок Колумбія, Колорадо і Сакраменто-Сан-Хоакін утворюють основні водозбірні басейни і впадають у Тихий океан.


Озера
      У США знаходиться безліч озер. Найбільші озера країни - Великі: Верхнє, Мічиган, Гурон, Ері, Онтаріо (загальна площа - 245,2 тис. кв. м). Ці озера є найбільшим у світі скупченням прісних вод. Більше ніж половина площі Великих озер належить США, решта - Канаді. Єдине з п'яти Великих озер, яке повністю знаходиться в межах США, - Мічиган (57 440 кв. км) - найбільше озеро США. Друге за розмірами - Велике Солоне озеро розташоване в штаті Юта (2 850 кв. км).
      Глибоководний шлях річкою Святого Лаврентія зробив Великі озера доступними для великих морських суден. Загальна довжина внутрішніх водних шляхів США перевищує 40 000 км.


Рослинність
      Ліси покривають близько 30 відсотків території країни.
      Рослинність Аляски переважно тундрова з мохами і лишайниками, однак на півдні штату ростуть хвойні і змішані ліси. На півночі "континентальної" частини США - густі змішані ліси: ялина, сосна, дуб, ясен, береза, сікомора.
      Далі на південь лісів стає менше, проте з'являються такі рослини, як магнолія і каучуконоси, а на узбережжі Мексиканської затоки ростуть мангрові ліси. На заході країни починаються напівпосушливі і посушливі регіони переважно з трав'яною і пустельною рослинністю. У таких регіонах найбільш поширеними є юка, різні чагарники, а в пустелі Мохаве - "кактусові ліси".
      У дещо вищих місцях виростають сосна і пондерос. У Каліфорнії дуже поширений чаппарель, а також численні фруктові дерева (в основному цитрусові). У Сьєрра-Неваді ростуть ліси гігантської секвої. На півночі східного узбережжя знаходяться хвойні і змішані ліси: ялина, кедр, сосна, модрина.


Тваринний світ 
      Фауна США представлена відповідно до кліматичних зон: на півночі - земляна білка, ведмідь, олень і лось, у ріках багато форелі, на узбережжі Аляски - моржі й тюлені.
      У лісах сходу Сполучених Штатів живуть ведмідь грізлі, олень, лисиця, вовк, борсук, білка і велика кількість малих птахів.
      На узбережжі Мексиканської затоки можна зустріти таких екзотичних птахів, як пелікан, фламінго, зелений зимородок. Тут же водяться алігатори і кілька видів отруйних змій. 
      На Великих рівнинах свого часу жили десятки тисяч бізонів, однак тепер їх залишилося дуже мало і, в основному, у національних парках.
      У гірських районах заходу США можна зустріти таких великих тварин, як лось, олень, вилоріг, гірський козел, бурий ведмідь, вовк.
      У пустельних регіонах живуть переважно рептилії (зокрема, гримучі змії) і дрібні ссавці, наприклад, сумчатий пацюк.


Державний устрій

США - федеративна республіка. Діє Конституція Сполучених Штатів Америки, ухвалена 17 вересня 1787 р., яка набрала чинності 4 березня 1789 року. У подальшому була доповнена поправками. До федерації США входять 50 штатів і 1 федеральний округ. Штати: Айдахо (Idaho), Айова (Iowa), Алабама (Alabama), Аляска (Alaska), Аризона (Arizona), Арканзас (Arkansas), Вайомінг (Wyoming), Вашингтон (Washington), Вермонт (Vermont), Вірджинія (Virginia), Вісконсін (Wisconcin), Гаваї (Hawaii), Делавер (Delawere), Джорджія (Georgia), Західна Вірджинія (West Virginia), Іллінойс (Illinois), Індіана (Indiana), Каліфорнія (California), Канзас (Kansas), Кентуккі (Kentucky), Колорадо (Colorado), Коннектікут (Connecticut), Луїзіана (Louisiana), Массачусетс (Massachusetts), Міннесота (Minnesota), Міссісіпі (Mississippi), Міссурі (Missouri), Мічиган (Michigan), Монтана (Montana), Мен (Maine), Меріленд (Maryland), Небраска (Nebraska), Невада (Nevada), Нью-Гемпшир (New Hampshire), Нью-Джерсі (New Jersey), Нью-Йорк (New York), Нью-Мексико (New Mexico), Огайо (Ohio), Оклахома (Oklahoma), Орегон (Oregon), Пенсільванія (Pennsylvania), Род-Айленд (Rhode Island), Північна Дакота (North Dakota), Північна Кароліна (North Carolina), Теннессі (Tennessee), Техас (Texas), Флорида (Florida), Південна Дакота (South Dakota), Південна Кароліна (South Carolina), Юта (Utah). Федеральний округ Колумбія (District of Columbia).
      
      
Глава держави - президент. Президент і віце-президент обираються двоступінчастими виборами терміном на 4 роки. Президентські вибори проводяться у високосний рік одночасно з виборами до конгресу. Термін перебування на посаді президента обмежений 8 роками. Президент не має права розпускати конгрес. В разі усунення президента з його посади, а також його смерті або відставки віце-президент стає президентом і має право призначити нового віце-президента за схваленням більшості голосів в обох палатах конгресу США.
      Президент США - Джордж Уокер БУШ (республіканець).
      Віце-президент - Річард Брюс ЧЕЙНІ (республіканець).
      Обрані 7 листопада 2000 року. Приступили до виконання обов'язків 20 січня 2001 року.
      
      
Законодавча влада належить кoнгресові, який складається з двох палат: сенату і палати представників.
      До складу
сенату входять по 2 сенатори від кожного штату, які обираються прямим рівним голосуванням терміном на 6 років. Кожні 2 роки склад сенату оновлюється на третину.
      
Палата представників (435 членів) обирається прямим рівним голосуванням за мажоритарною системою представництва терміном на 2 роки. Сенат може бути ініціатором будь-яких законопроектів, за винятком фінансових, які можуть виходити тільки від палати представників. Він може скасувати чи змінити будь-який законопроект, внесений палатою представників. Сенат ратифікує міжнародні договори, укладені президентом, і затверджує призначення, зроблені президентом.
      Нинішній Конгрес (Congress) 107-го скликання.
      Сенат (Senate) оновлений на третину 7 листопада 2000 р.
      Кількість сенаторів - 100. Голова - віце-президент США Річард Брюс ЧЕЙНІ.
      Палата представників (House of Representatives) обрана 7 листопада 2000 року. Спікер - Денніс Дж. ХЕСТЕРТ (республіканець).
      

Партійний склад (після виборів 7 листопада 2000 р.)

 

Сенат

Палата представників

Республіканська партія

50

222

Демократична партія

50

212

Вакансії

-

1

Разом

100

435



      
Виконавча влада належить президентові, який є водночас головнокомандувачем Збройних Сил США. Президент призначає міністрів зі згоди сенату. Конгрес не може приймати вотум недовіри уряду.
      Діючий уряд приступив до виконання обов'язків 20 січня 2001 р.
      Керуюча партія - Республіканська партія. До складу уряду входить один представник Демократичної партії.
      
      Штати мають свої законодавчі і виконавчі органи влади, структура і компетенція яких визначається конституціями штатів. Законодавчими органами штатів є двопалатні або однопалатні законодавчі збори. Виконавча влада у штатах здійснюється губернаторами, які обираються населенням штатів на термін від 2 до 4 років.

Політичні партії

      Демократична партія (Democratic Party). Заснована в 1783 р. Називається демократичною з 1830 р. Постійного членства не має. Приналежність до партії визначається голосуванням на виборах. Генеральний голова - ЕД РЕНДЕЛЛ. Голова Національного комітету - Террі МАКОЛІФФ. Друкований орган - журнал "Демократ"(The Democrat).
      
      Комуністична партія Сполучених Штатів Америки - КП США (Communist Party of the USA). Заснована 1 вересня 1919 р. Налічує близько 15 тис. членів. Національний голова КП США - Сем УЕББ. Партійна преса - газета "Піплз дейлі уорлд" (People's Daily World), теоретичний журнал "Політікл афферс" (Political Affairs).
      
      Республіканська партія (Republican Party). Заснована в 1854 р. Постійного членства не має. Приналежність до партії визначається голосуванням на виборах. Голова Національного комітету - Джим НІКОЛСОН.
      
      Соціал-демократи США (Social Democrats USA). Партія створена в 1972 р. на базі однієї з фракцій Соціалістичної партії США, заснованої в 1901 р., і федерації демократичного соціалізму. Входить до Соціалістичного інтернаціоналу. Національний голова - Доналд СЛЕЙМЕН (Donald Slaiman). Друкований орган - Журнал "Нью Америка" (New America).
      
      Соціалістична партія США (Socialist Party USA). Партія заснована в 1901 р. Юджином Дебсом. Національні співголови: Девід ГІЛЛ, Мері К. ХОЛЛІЗ. Національний секретар - Грег ПАСОН.
      
      Соціалістична партія праці (Socialist Labour Party). Заснована в 1877 р. Національний секретар - Роберт БІЛЛС (Robert Bills). Друкований орган - газета "Піпл" (The People).

Профспілкові об'єднання

      Американська федерація праці і Конгрес виробничих профспілок - АФП - КВП (American Federation of Labour and Congress of Industrial Organizations - AFL - CIO). Створена в 1955 р. на об'єднавчому з'їзді Американської федерації праці (заснована у 1881 р.) і Конгресу виробничих профспілок (заснований у 1935 р.). Об'єднує 68 галузевих та багатогалузевих профспілок, які налічують 13,1 млн. членів. До 1969 р. входила до Міжнародної конфедерації вільних профспілок (МКВП). Голова - Джон СУЇНІ (John Sweeney). Друковані органи - тижневик "АФЛ - СІО ньюс" (AFL - CIO News) і журнал "АФЛ - СІО амерікен федерейшеніст" (AFL - CIO American Federationist).

Засоби масової інформації

Газети і журнали
      "Атланта констітьюшн"(Atlanta Constitution - "Конституція Атланти"). Щоденна газета. Видається в Атланті (штат Джорджія). Заснована в 1868 р. Наклад 308 тис., недільного випуску - 687 тис. 72 Marietta St, NW, Atlanta, GA 30303; Tel: (404) 526-5193
      
      "АФЛ - СІО амерікен федерейшеніст" (AFL - CIO American Federationist - "Американський федераліст АФП - КВП"). Щомісячний журнал. Видається у Вашингтоні (округ Колумбія). Заснований у 1894 р. Наклад 120 тис. Орган профспілкового об'єднання АФП - КВП.
      
      "АФЛ - СІО ньюс" (AFL - CIO News - "Новини АФП - КВП"). Тижневик. Видається у Вашингтоні (округ Колумбія). Заснований у 1955 р. Наклад 65 тис. Орган профспілкового об'єднання АФП - КВП.
      
      "Балтімор сан" (Baltimore Sun - "Балтіморське сонце"). Щоденна газета. Видається в Балтіморі (штат Меріленд). Заснована в 1837 р. Наклад 327 тис., недільного випуску - 472 тис. 501 North Calvert St, Baltimore, MD 21278; Tel: (301) 332-6300
      
      "Бізнес уїк" (Business Week - "Бізнес за тиждень"). Тижневий економіко-політичний журнал. Видається в Нью-Йорку (штат Нью-Йорк). Заснований у 1929 р. Наклад близько 1 млн. 1221 Ave of the Americas, New York, NY 10020-1001; Tel: (212) 512-1221; Fax: (212) 512-6875
      
      "Бостон глоб" (Boston Globe - "Бостонський глобус"). Щоденна газета. Видається в Бостоні (штат Массачусетс). Заснована в 1872 р. Наклад ранкового випуску 477 тис., недільного - 751 тис. POB 2378, Boston, MA 02107-2378, Tel: (617) 929-2000
      
      "Вашингтон пост" (Washington Post - "Вашингтонська пошта"). Щоденна газета. Видається у Вашингтоні (округ Колумбія). Заснована у 1877 р. Наклад 812 тис., недільного випуску - понад 1,1 млн. 1150 15th St, NW, Washington, DC 20071; Tel: (202) 334-6000
      
      "Вашингтон таймс" (Washington Times - "Вашингтонський час"). Щоденна газета правого спрямування, належить Мун Сон Мену, керівнику реакційної релігійної організації "Oб'єднана церква". Видається у Вашингтоні (округ Колумбія). Заснована у 1982р. Наклад 101 тис. 3600 New York Ave, Nw, Washington, DC 20002; Tel:(202) 636-3028; Fax: (202) 269-3419
      
      "Верайєті" (Variety - "Вар'єте"). Тижневик з питань театру, кіно, телебачення і радіо. Видається у Нью-Йорку (штат Нью-Йорк). Заснований у 1905 р. Наклад 228 тис. 475 Park Ave South, New York, NY 10016; Tel: (212) 779-1100; Telex: 126335; Fax: (212) 779-0025
      
      "Де-Мойн реджістер" (Des Moines Register - "Журнал Де-Мойна"). Щоденна газета. Видається в Де-Мойні (штат Айова). Заснована в 1849 р. Наклад 165 тис., недільного випуску - 279 тис. 715 Locust St, POB 957, Des Moines, IA 50304; Tel:(515) 284-8000; Fax: (515) 284-8103
      
      "Демократ" (The Democrat). Щомісячний журнал. Видається у Вашингтоні (округ Колумбія). Заснований у 1961 р. Наклад 35 тис. Офіційний орган Національного комітету Демократичної партії.
      
      "Денвер пост" (The Denver Post - "Денвенська пошта"). Щоденна вечірня газета. Видається у Денвері (штат Колорадо). Заснована в 1895 р. Наклад 354 тис., недільного випуску - 475 тис. 1560 Broadway, Denver, CO 80202; Tel: (303) 820-1010; Fax: (303) 820-1406
      
      "Детройт ньюс" (The Detroit News - "Детройтські новини"). Щоденна вечірня газета. Видається у Детройті (штат Мічиган). Заснована в 1873 р. Наклад 236 тис. 615 West Lafaette Blvd, Detroit, MI 48231; Tel: (313) 222-6400; Fax: (313) 222-2599
      
      "Детройт фрі пресс" (Detroit Free Press - "Детройтська вільна преса"). Щоденна газета. Видається у Детройті (штат Мічиган). Заснована в 1831 р. Наклад 385 тис., недільного випуску - 829 тис. 312 West Lafaette Blvd, Detroit, MI 48231; Tel: (313) 222-6400; Fax: (313) 678-6400
      
      "Канзас-Сіті стар" (Kansas City Star - "Зірка Канзас-Сіті"). Щоденна вечірня газета. Видається в Канзас-Сіті (штат Міссурі). Заснована в 1880р. Наклад 278 тис., недільного випуску - 416 тис. 1729 Grand Ave, Kansas City, MO 64108; Tel: (816) 234-4141; Fax: (816) 234-492
      
      "Клівленд плейн ділер" (Cleveland Plain Dealer - "Простий ділок Клівленда"). Щоденна газета. Видається у Клівленді (штат Огайо). Заснована в 1842 р. Наклад 387 тис., недільного випуску - 513 тис. 1801 Superior Ave, Cleveland, OH 44114; Tel: (216) 344-4500
      
      "Конгрешнл рекорд" (Congressional Record - "Протоколи конгресу"). Офіційний вісник конгресу США. Видається у Вашингтоні (округ Колумбія) урядовою установою "Гавернмент прінтінг оффіс". Виходить під час сесій конгресу. Заснований у 1873 р. Наклад 14,8 тис.
      
      "Космополітен" (Cosmopolitan - "Космополіт"). Щомісячний літературно-політичний ілюстрований журнал для жінок. Видається в Нью-Йорку (штат Нью-Йорк). Заснований у 1886 р. Наклад 2,5 млн. 224 West 57th St, New York, NY 10019-3203; Tel: (212) 649-2000; Fax: (212) 265-1849
      
      "Крісчен сайєнс монітор" (The Christian Science Monitor - "Наставник християнського вчення"). Щоденна газета, видавцем якої є Перша церква Христа. Однак під релігійну тематику відводиться лише кілька шпальт, всі інші - під статті переважно оглядового типу з внутрішньої і міжнародної проблематики. Видається в Бостоні (штат Массачусетс). Заснована в 1908 р. Наклад 78 тис. 1 NorwaySt, Boston, MA 02115-3122; Tel: (617) 450-2312
      
      "Лайф" (Life - "Життя"). Щомісячний ілюстрований журнал. Заснований у 1936 р. З 1 січня 1972 р. перестав виходити. Знову почав видаватись з жовтня 1978 р. у Нью-Йорку (штат Нью-Йорк). Наклад 1,5 млн. 1271 Ave of the Americas, New York, Ny 10020-1301; Tel: (212) 522-1212
      
      "Лос-Анджелес таймс" (Los Angeles Times - "Час Лос-Анджелеса"). Щоденна газета. Видається в Лос-Анджелесі (штат Каліфорнія). Заснована в 1881 р. Наклад 1,15 млн., недільного випуску - 1,3 млн. Times Mirror Co, Times Mirror Sq., Los Angeles, CA 90053; Tel: (213) 237-4712
      
      "Луїсвілл кур'єр-джорнел" (Louisville Courier-Journal - "Кур'єр-газета Луїсвілла"). Щоденна газета. Видається в Луїсвіллі (штат Кентуккі). Заснована в 1868 р. Наклад 236 тис., недільного випуску - 320 тис. 525 West Broadway, Loisville, KY 40202; Tel: (502) 582-4011
      
      "Маямі геральд" (Miami Herald - "Вісник Маямі"). Щоденна газета. Видається в Маямі (штат Флорида) англійською, іспанською, португальською, креольською мовами. Заснована в 1910 р. Наклад 362 тис., недільного випуску - 492 тис. One Herald Plaza, Miami, FL 33132-1693; Tel: (305) 350-2111
      
      "Мілуокі джорнел" (Milwaukee Journal - "Газета Мілуокі"). Щоденна вечірня газета. Видається в Мілуокі (штат Вісконсін). Заснована в 1882 р. Наклад 285 тис., недільного випуску - 360 тис. 333 West State St, POb 661, Milwaukee, WI 53201-0661; Tel: (414) 224-2000; Fax: (414) 224-2485
      
      "Нейшн" (The Nation - "Народ"). Тижневий загальнополітичний журнал. Видається в Нью-Йорку (штат Нью-Йорк). Заснований у 1865 р. Наклад 102 тис. 72 Fifth Ave, New York, NY 10011-8046; Tel: (212) 242-8400; Fax: (212) 210-2049
      
      "Нью Амеріка" (New America - "Нова Америка"). Щомісячний журнал. Видається в Нью-Йорку (штат Нью-Йорк). Заснований у 1960 р. Наклад 5 тис. Орган партії Соціал-демократи США.
      
      "Нью-Йорк дейлі ньюс" (New York Daily News - "Нью-йоркські щоденні новини"). Щоденна газета таблоїдного формату. Видається в Нью-Йорку (штат Нью-Йорк). Заснована в 1919 р. Наклад близько 730 тис., недільного випуску - 974 тис. 220 East 42nd St, New York, NY 10017; Tel: (212) 210-2100; Fax: (212) 210-2049
      
      "Нью-Йорк пост" (New York Post - "Нью-йоркська пошта"). Щоденна газета таблоїдного формату. Видається в Нью-Йорку (штат Нью-Йорк). Заснована в 1801 р. Наклад 428 тис. З жовтня 1993 року належить австралійському газетному магнату Руперту МЕРДОКУ. 210 South St, New York, NY 10002; Tel: (212) 815-8000; Fax: 349-2511
      
      "Нью-Йорк таймс" (The New York Times - "Нью-йоркський час"). Щоденна газета. Видається в Нью-Йорку (штат Нью-Йорк). Заснована в 1851 р. Наклад 1,15 млн.., недільного випуску - 1,6 млн. 229 West43 rd St, New York, NY 10036; Tel: (212) 556-1234. Латиноамериканське і європейське видання виходять відповідно в Лімі (Перу) і Парижі (Франція). З 28 квітня 1992 р. виходить у Москві і ще в 31 місті СНД як "Недельное обозрение" російською мовою раз на тиждень накладом 100 тисяч.
      
      "Нью-Йорк таймс мегезін" (The New York Times Magazine - "Журнал "Нью-Йорк таймс"). Недільний додаток до газети "Нью-Йорк таймс". Заснований у 1896 р. Наклад понад 1,6 млн.
      
      "Нью-Йоркер" (The New Yorker - "Житель Нью-Йорка"). Тижневий літературно-політичний і сатиричний журнал. Видається в Нью-Йорку (штат Нью-Йорк). Заснований у 1925 р. Наклад 799 тис. 20 West 43rd St, New York, NY 10036-7448; Tel: (212) 840-3800; Fax: (212) 944-6367
      
      "Нью рипаблік" (The New Republic - "Нова республіка"). Тижневий загальнополітичний журнал. Видається у Вашингтоні (округ Колумбія). Заснований у 1914 р. Наклад 95 тис.
      
      "Ньюсдей" (Newsday - "Щоденні новини"). Щоденна газета. Видається в Гарден-Сіті (штат Нью-Йорк). Заснована в 1940 р. Наклад 575 тис., недільного випуску - 646 тис. 235 Pinelawn, Melville, NY 11747; Tel: (516) 843-2020
      
      "Ньюсуїк" (Newsweek - "Новини тижня"). Тижневий громадсько-політичний журнал. Видається в Нью-Йорку (штат Нью-Йорк). Заснований у 1933 р. Наклад понад 3 млн. Має американське і міжнародне видання. Поширюється у 190 країнах світу. Належить компанії "Вашингтон пост". 444 Madison Ave,New York, NY 10022-6999; Tel: (212) 350-4000; Fax: (212) 421-4993
      
      "Нешнл джіогрефік мегезін" (National Geographic Magazine - "Національний географічний журнал"). Щомісячний ілюстрований науково-популярний журнал. Видається у Вашингтоні (округ Колумбія) Національним географічним товариством. Заснований у 1888 р. Наклад понад 9 млн. National Geographic Society, 17th and M Sts, NW, Washington, DC 20036-4701; Tel: (202) 857-7000; Fax: (202) 775-6141
      
      "Піплз дейлі уорлд" (People's Daily World - "Щоденний світ народу"). Щоденна газета. Видається у Сан-Франциско (штат Каліфорнія), Чикаго (штат Іллінойс) і Камдені (штат Нью-Джерсі). Заснована 1 травня 1986 р. Спадкоємиця газет "Дейлі уорлд" (1968-1986 рр.) і "Піплз уорлд" (1938-1986 рр.). Газета американських комуністів.
      
      "Політікл афферс" (Political Affairs - "Питання політики"). Щомісячний теоретичний журнал. Видається в Нью-Йорку (штат Нью-Йорк). Заснований у 1922 р. Видається Комуністичною партією США. Наклад 6,5 тис.
      
      "Перейд" (Parade - "Парад"). Тижневий ілюстрований журнал. Недільний додаток до 130 газет. Видається в Нью-Йорку (штат Нью-Йорк). Заснований у 1941 р. Наклад 32,6 тис.
      
      "Рідерз дайджест" (Reader's Digest - "Вибрані статті"). Щомісячний літературно-політичний журнал. Видається у Плезантвіллі (штат Нью-Йорк). Заснований у 1922 р. Виходить 17 мовами (36 видань). Наклад 15,08 млн. Pleasantville, NY 10570-7000; Tel: (914) 238-1000; Fax: (914) 238-45
      
      "Сан-Франциско ікземінер" (San Francisco Examiner - "Огляд Сан-Франциско"). Щоденна вечірня газета. Видається в Сан-Франциско (штат Каліфорнія). Заснована у 1865 р. Наклад 116 тис., недільного випуску - 629 тис. 110 Fifth St, San Francisco, CA 94103; Tel: (415) 777-2424; Fax: (415) 243-8058
      
      "Сан-Франциско кронікл" (San Francisco Chronicle - "Хроніка Сан-Франциско"). Щоденна газета. Видається в Сан-Франциско (штат Каліфорнія). Заснована у 1865 р. Наклад 494 тис., недільного випуску - 460 тис. 901 Mission St, San Francisco, CA 94103; Tel: (415) 777-1111; Fax: (415) 243-8058
      
      "Сент-Луїс пост-діспетч" (Saint Louis Post-Dispatch - "Пошта Сент-Луїса"). Щоденна вечірня газета. Видається в Сент-Луїсі (штат Міссурі). Заснована в 1878 р. Наклад 324 тис., недільного випуску - 521 тис. 900 North Tucker Blvd, St Louis, MO 63101; Tel: (314) 340-8000; Fax: (314) 240-3050
      
      "Спортс іллюстрейтед" (Sports Illustrated - "Спортивний ілюстрований журнал"). Тижневий журнал. Видається в Нью-Йорку (штат Нью-Йорк). Заснований у 1954 р. Наклад 3,2 млн. 1271 Ave of the Americas, New York, NY 10020-0001; Tel: (212) 522-1212
      
      "Тайм" (Time - "Час"). Тижневий громадсько-політичний журнал. Видається у Нью-Йорку (штат Нью-Йорк) корпорацією "Тайм-Уорнер". Заснований у 1923 р. Має американське, канадське, європейське та азіатське видання. Розповсюджується в 210 країнах світу. Наклад 5,5 млн. 1271 Ave of the Americas, New York, NY10020-1393; Tel: (212) 586-1212; Fax: (212) 522-0909
      
      "Уолл-стріт джорнел" (The Wall Street Journal - "Газета Уолл-стріту"). Щоденна газета ділових кіл. Видається в Нью-Йорку (штат Нью-Йорк). Заснована у 1889 р. Має 4 регіональних і 2 зарубіжних видання - азіатське і західноєвропейське. Наклад 1,8 млн. 200 Liberty St, New York, NY 10281-1099; Tel: (212) 416-2000
      
      "Філадельфія дейлі ньюс" - Філадельфійські щоденні новини. Щоденна вечірня газета. Видається у Філадельфії (штат Пенсільванія). Заснована в 1925р. Наклад 176 тис.
      
      "Філадельфія інкуайрер" (The Philadelphia Inquirer - "Філадельфійський інформатор"). Щоденна газета. Видається у Філадельфії (штат Пенсільванія). Заснована у 1829 р. Наклад 405 тис., недільного випуску - 866 тис. 400 North Broad St, Philadelphia, PA 19101; Tel: (215) 854-2000; Fax: (215) 854-4794
      
      "Форін афферс" (Foreign Affairs - "Закордонні справи"). Журнал з питань світової політики і міжнародних відносин. Виходить 6 разів на рік. Видається у Нью-Йорку (штат Нью-Йорк). Заснований у 1922 р. Наклад 110 тис. 400 North Broad St, Philadelphia, PA 19101; Tel: (215) 854-2000; Fax: (212) 861-1789
      
      " Форін полісі". Журнал глобальної політики, економіки та ідей. Виходить 6 разів у рік. Видається у Вашингтоні (округ Колумбія) за підтримки фонду Карнегі для сприяння загальному миру. Наклад понад 50 тисяч.
      
      "Форчун" (Fortune - "Багатство"). Економіко-політичний журнал. Виходить 26 разів на рік. Видається в Нью-Йорку (штат Нью-Йорк). Заснований у 1930 р. Наклад 763 тис. З 4 лютого 1988 р. французьке видання виходить у Парижі. 1271 Ave of the Americas, New York, NY 10020-1301; Tel: (212) 734-0400; Fax: (212) 522-0907.
      
      "Харперз мегезін" (Harper's Magazine - "Журнал Харпера"). Щомісячний літературно-політичний журнал. Видається в Нью-Йорку (штат Нью-Йорк). Заснований у 1850 р. Наклад 217 тис. 666 Broadway, New York, NY 10012-2317; Tel: (212) 614-6500; Fax: (212) 228-5889
      
      "Чикаго сан-таймс" (Chicago Sun-Times - "Сонце і час Чикаго"). Щоденна газета. Видається в Чикаго (штат Іллінойс). Заснована в 1948 р. Наклад 491 тис. 401 North Wadash Ave, Chicago, IL 60611; Tel: (312) 312-3000; Fax: (312) 312-3084
      
      "Чикаго трібюн" (Chicago Tribune - "Чиказька трибуна"). Щоденна газета. Видається в Чикаго (штат Іллінойс). Заснована в 1847 р. Наклад 633 тис., недільного випуску - понад 1,04 млн. 435 North Michigan Ave, Chicago, IL 60611; Tel: (312) 222-3232
      
      "Ю-Ес ньюс енд уорлд ріпорт" (U.S. News and World Report - "Новини США і всесвітній огляд"). Тижневий політико-економічний журнал. Видається у Вашингтоні (округ Колумбія). Заснований у 1933 р. Наклад 2,3 млн. 2400 N St, NW, Washington, DC, 20037-1196; Tel: (202) 955-2000; Fax: (202) 955-2713
      
      "Ю-Ес-Ей тудей" (USA today - "США сьогодні"). Єдина загальнонаціональна щоденна газета. Видається у передмісті Вашингтона Арлінгтоні (штат Вірджинія), в Нью-Йорку (штат Нью-Йорк) і в Балтіморі (штат Меріленд). Заснована в 1982 р. Наклад 1,83 млн.


Інформаційні агентства
      Ассошиейтед Пресс - АП (Associated Press - AP). Світове агентство. Є власністю видавців американських газет. Засноване у 1848 р. Розміщується в Нью-Йорку. Pockefeller Plaza, New York, NY 10020-1666; Tel: (212) 621-1500
      
      Юнайтед Пресс Інтернешнл - ЮПІ (United Press International - UPI). Світове агентство. Контролюється приватним капіталом. Створене 21 червня 1907 р. під назвою Юнайтед Пресс Ассошиейшнс, інкорпорейтед. 24 травня 1958 р. об'єдналося з агентством Інтернешнл Ньюс Сервіс і отримало нинішню назву. Штаб-квартира розміщується у Вашингтоні. В травні 2000 р. було продано видавничій компанії "Ньюс уорлд комм'юнікейшнз", яка належить Об'єднаній церкві проповідника Мун Сон Мена. 1400 I St, NW,Suite 800, Washington, DC 20005; Tel: (202) 898-8000; Fax: (202) 898-8057

Радіо і телебачення
      Ей-бі-сі - "Америкен бродкастінг компані". Штаб-квартира знаходиться в Нью-йорку. У 1955 р. Ей-бі-сі придбала корпорація "Уолт Дісней". Вечірня програма - "Всесвітні новини сьогодні ввечері" з Пітером Дженнінгсом, яку, за даними дослідницької фірми "Нілсен медіа рісерч", дивляться 8 млн. глядачів.
      
      Сі-бі-ес - "Коламбіа бродкастінг сістем". Штаб-квартира в Нью-Йорку. В 1955 р. Сі-бі-ес придбала корпорація "Вестінгауз електрік". Вечірня програма - Вечірні новини з Деном Разером, дивляться 7,4 млн. глядачів.
      
      Ен-бі-сі - "Нешил бродкастінг компані". Штаб-квартира знаходиться в Нью-Йорку. У 1985 р. Ен-бі-сі придбала корпорація "Дженерал електрік". Вечірню програму - з Томом Брокау дивляться 9,2 млн. глядачів.
      
      Сі-ен-ен - "Кейбл ньюс нетуорк". Перша в світі телекомпанія, яка почала вести цілодобово передачу новин. Вийшла в ефір 1 червня 1980 р. Засновник - Тед Тернер. Нині належить корпорації Тайм-Уорнер. За допомогою 21 супутника транслює передачі в 212-ти країн 10-ма мовами. Девізом Сі-ен-ен з самого початку є оперативність і достовірність. Американці вважають її найбільш об'єктивною телекомпанією в країні. За даними "Нілсен медіа рісерч", в другому кварталі 2000 р. у США в середньому протягом дня Сі-ен-ен дивилися в 253-х тис. квартир.

 


Офіційні свята і вихідні дні
       Упродовж року американці відзначають 10 федеральних свят, які є вихідними днями.
      
      
Новий Рік - 1 січня. (Відмінність святкування цього дня від українських традицій: замість ялинки - "різдвяне дерево", тобто будь-яке інше дерево).
      
      
День Мартіна Лютера Кінга - 21 січня.
      
      
День Президентів - 18 лютого. (День народження Джорджа Вашингтона).
      
      
День пам'яті - останній понеділок травня. (День пам'яті всіх загиблих у війнах).
      
      
День незалежності - 4 липня.
      Цього дня в 1776 році у Філадельфії Другий континентальний конгрес проголосив незалежність від Англії об'єднаних американських колоній, які отримали назву Сполучені Штати Америки. Конгрес ухвалив Декларацію незалежності, якою були проголошені рівність людей, їхні права на "життя, свободу і прагнення до щастя". Автором цієї декларації був Томас Джеферсон, послідовник англійських філософів і французьких просвітників. Втіленням ідеалів Декларації і своєрідним символом США стала статуя Свободи, встановлена в 1886 році на скелястому острові біля входу до Нью-Йоркської бухти, в її лівій руці текст Декларації, а в правій - факел, який освітлює іммігрантам їх нелегкий шлях на континент.
      День незалежності - одне з найпопулярніших і найулюбленіших свят у країні. В цей день проводяться паради, влаштовуються феєрверки, американці вивішують на будинках державні прапори США.
      
      
День праці - перший понеділок вересня.
      
      
День Колумба - 12 жовтня.
      3 вересня 1492 року з Іспанії вирушила експедиція під керівництвом Христофора Колумба. Він був упевнений, що рухаючись на захід через Атлантичний океан зможе дістатися Азії. 12 жовтня моряки побачили землю. Колумб зійшов на берег невеликого острова і затвердив його власністю Королеви Ізабели Іспанської, яка фінансувала його експедицію. Він назвав острів Сан-Сальвадор, що означає Святий Спаситель. Колумб вважав, що острів був одним з островів Індії. Насправді Колумб приплив до Карибського моря, до групи островів, які в наш час відомі як Багамські острови. Великий континент, який нині називається Північною Америкою, був всього за 50 миль на північний захід. Замість відкриття морського шляху в Азію, Колумб відкрив Новий Світ.
      
      
День ветеранів - другий четвер листопада.
      
      
День подяки - четвертий понеділок листопада. (Найдавніше з федеральних свят).
      
      
Різдво - 25 грудня.
      
      Окрім зазначених днів, американці відзначають: День Святого Валентина - 14 лютого, День Матері - друга неділя травня, День Батька - третя неділя червня, День вигнання злих духів Хеллоуїн - 31 жовтня.
      Американці ірландського походження відзначають День Святого Патріка; єврейського походження - Рош Хашанах - у вересні, Іом Кіпур - у жовтні, Ханука - в грудні. У ці дні багато фірм і підприємств також мають неробочі або короткі робочі дні.
      Крім того, кожен з 50-ти штатів має власні свята.

 


Збройні сили і ринок озброєнь

  За даними журналу "Зарубеженое военное обозрение" № 1 2002 року військовий бюджет США у 2001 році становив 293,3 млрд. дол. США. 

      Регулярні Збройні Сили США налічують 1367,7 тис. осіб і резерву 1,2 млн осіб. Організований резерв складається з національної гвардії чисельністю 464,1 тис. осіб (з яких у разі загрози війни буде направлено до Сухопутних військ - 357,2 тис. осіб, до ВПС - 106,9 тис. осіб) та резервів видів Збройних сил - 710,9 тис. осіб (Сухопутних військ - 363,7 тис. осіб, Військово-повітряних сил - 74,4, Військово-морських сил - 173 тис., морської піхоти - 99,8 тис. осіб). Резерв другої черги - 25,6 тис. осіб (Сухопутних військ - 700, Військово-повітряних сил - 16,8 тис., Військово-морських сил - 7,2 тис. осіб, морської піхоти - 900). Воєнізовані формувания (патрульні сили цивільної авіації) налічують 53 тис. осіб.
      Збройні сили комплектуються на добровільній основі.
      Збройні сили США тривидового складу. Включають: сухопутні війська, військово-повітряні і військово-морські сили.

Сухопутні війська.
      Чисельність - 477,8 тис. осіб (у тому числі 71,4 тис. - жінки). Складаються з трьох штабів армій, 4 штабів армійських корпусів (один з яких повітряно-десантний), 10 дивізій: 2 бронетанкові (три штаби бригад, 5 танкових і 4 мотопіхотних батальйонів, 3 самохідних дивізіони, дивізіон реактивних систем залпового вогню MLRS, зенітний дивізіон, бригада армійської авіації), 2 механізовані (такого ж складу як бронетанкова бригада), механізована (3 штаби бригад, 4 танкових і 5 мотопіхотних батальйонів, 3 самохідних артилерійських дивізіони, дивізіон реактивних систем залпового вогнню MLRS, зенітний артилерійський дивізіон, бригада армійської авіації), механізована (складається з 3 штабів бригад, 4 танкових, 3 мотопіхотних та 2 повітряно-штурмових батальйонів, 3 самохідно-артилерійських дивізіони, зенітний дивізіон, бригада армійської авіації), 2 легкі піхотні (3 штаба бригад, 9 піхотних батальйонів, 3 артилерійських дивізіони, зенітний дивізіон, бригада армійської авіації), повітряно-десантна (3 штаби бригад, 9 парашутно-десантних батальйонів, 3 артилерійських дивізіони, зенітний дивізіон, вертолітний батальйон бойової підтримки, бригада армійської авіації) та повітряно-штурмова (3 штаби бригад, 9 повітряно-штурмових батальйонів, 3 артилерійських дивізіони, 2 бригади армійської авіації); 11 окремих бригад (5 армійської авіації, 6 артилерійських), 11 дивізіонів реактивних систем залпового вогню MLRS, 3 окремих бронекавалерійських полки, окремий піхотний батальйон, повітряно-десантна тактична група, 11 окремих зенітних ракетних дивізіонів (10 "Патріот", 2 "Авенджер"). Національна гвардія також входить до складу Сухопутних військ і налічує 357,2 тис. осіб, 8 дивізій (бронетанкова, 3 механізовані, 3 середні, легка піхотна), 16 окремих бригад (2 бронетанкові, 5 механізованих, 7 піхотних, легка піхотна, бронекавалерійська), 17 штабів артилерійських бригад, окремий піхотний батальйон, 36 артилерійських дивізіонів, 19 батальйонів армійської авіації, 37 інженерних батальйонів, 11 окремих зенітних ракетних дивізіонів (2 "Патріот", 9 "Авенджер"). Резерв - 363,7 тис. осіб, 12 навчальних дивізій, 13 регіональних командувань.
      Командування спеціальних операцій сухопутних військ налічує 15,3 тис. осіб (штаб, 5 груп спеціального призначення, полк рейнджерів, група психологічних операцій (5 батальйонів), батальйон зв'язків з цивільною адміністрацією, 2 батальйони (зв'язку та загальної підтримки), авіаполк спеціальних операцій); резерв командування спеціальних операцій чисельністю 2,8 тис. осіб - національна гвардія, 7,8 тис. осіб - резерв; 2 групи спеціального призначення, 4 командування та 8 бригад зв'язку; 2 групи психологічних операцій, 36 підрозділів зв'язку.
      Озброєння :

 

  • 7620 основних бойових танків М1 "Абрамс" всіх модифікацій;
  • 110 бойових розвідувальних машин "Фукс";
  • 6710 бойових машин піхоти "Бредлі";
  • 15400 бронетранспортерів М-113 всіх модифікацій;
  • 1547 гармат польової артилерії (434 М102, 416 М119, 697 М198);
  • 2476 самохідних гаубиць М109А1;
  • 881 реактивна система залпового вогню MLRS (всі здатні здійснювати пуски ракет ATACMS);
  • 1556 мінометів (932 міномета М120/121, 624 М252);
  • 19 тис. пускових установок протитанкових керованих ракет "Дракон";
  • 950 протитанкових ракетних комплексів "Джавелін";
  • 626 самохідних протитанкових ракетних комплексів М901 "ТОУ";
  • 6710 пускових ракет "ТОУ" на М2/МЗ "Бредлі";
  • 1379 багатоцільових автомобілів "Хаммер" з протитанковим ракетним комплексом "ТОУ";
  • 785 зенітно-ракетних комплексів "Авенджер";
  • 483 пускових установки зенітних керованих ракет "Патріот";
  • 271 літак (128 С-12 різних модифікацій, 43 С-23, 11C-26, 20-2.2T-34, 3C-20, 22UC-35, 2C-31 .2C-182, 1 PA-31, 2 UV-20A, 4 UV-18A);
  • понад 4715 вертольотів (з них 1340 бойових): 370 AH-1S, 740 AH-64A/D, 64 EH-6QA, 452 СН/МН-47, 387 ОН-58А/С, 385 OH-58D (194 бойових), 36 АН-6/МН-6, 735 UH-1 H/V, 1 405 UH-60/MH-60/VL/K, 135 ТН-67. 4 UH-60Q, 2 RAH-66, 7 БЛА "Хантер" (5 на базі зберігання);
  • 51 амфібійне судно;
  • 89 катерів LCM-8;
  • радіолокаційні станції (наземні): 122AN/TPQ-36, 70AN/rPQ-37,
          66 AN/TPQ-32, 15 AN/TSQ-138, 24 AN/TSQ-138A.

    Військово-повітряні сили.
          Чисельність 352,5 тис. осіб (у тому числі 66,3 тис. жінок). Міжконтинентальні балістичні ракети: 500 LGM-30G "Мінітмен-3", 50 LGM-118A "Піскіпер" .
          Парк літаків та вертольотів:
  • 21 В-2А;
  • 92 В-1В;
  • 94 В-52Н;
  • 32 U-2R та S;
  • 4 TU-2;
  • 9 E-8C;
  • 2 E-9A;
  • 3 RC-135;
  • 2 RC-135U;
  • 16 RC-135V і W;
  • 33 Е-ЗС AWACS;
  • 957 F-15 різноманітних модифікацій;
  • 2 724 F-16 різноманітних модифікацій;
  • 3 F-22A;
  • 52 F-117A;
  • 336 А-10А та ОА-10А
  • 21 транспортний літак АС-130Н та U;
  • 33 HC-130N і Р;
  • 5 ЕС-18В і D;
  • 30 ЕС-130 (Е, Н та J);
  • 66MC-130 (E, HHP);
  • 8WC-130 HHJ;
  • 3WC-135 W;
  • 30C-135;
  • EC-137D;
  • 126 C-5 A та В;
  • 67 С-17 А;
  • 12 С-20;
  • 78 С-21;
  • 4 С-22 В;
  • 3 С-23 А;
  • 2 VC-25 A;
  • 11 С-26 А та В;
  • 4 С-32;
  • 2 С-37;
  • З С-38 А;
  • 526 С-130;
  • 6 С-135 (В, С та Е);
  • 2 С-137 С;
  • 125 С-141 А і В;
  • 59 КС-10 А;
  • 546 КС-135 (0, Е, Р та Т);
  • 180 Т-1 А;
  • 110 Т-З А;
  • 411 Т-37 В;
  • 408 Т-38;
  • 93 АТ-38 В;
  • 3 Т-41;
  • 11 Т-43 А;
  • СТ-43 А;
  • 2 TC-135S HW;
  • 38 MH-53 J;
  • 3 MH-60 G;
  • 11 HH-1 H;
  • 104 HH-60 G;
  • 62 UH-1 N;
  • 6 TH-53 A;
  • V-22;
  • Безпілотні літальні апарати RQ-4A "Глобал Хок" (прототип), 8 RQ-1A "Предатор".

    Військово-морські сили.
          Чисельність - 366,1 тис. осіб (у тому числі 52,05 тис. жінок). Складаються з Атлантичного і Тихоокеанського флотів, 5 оперативних флотів), командування: сил спеціальних операцій, мінно-тральних сил, дослідних сил, морських перевезень, навчального складу, резерву.
          Флот складається з 8 груп багатоцільових авіаносців, 8 груп підводних човнів, 6 груп надводних кораблів, 6 крейсерсько-міноносних груп, амфібійної групи, 2 груп суден обслуговування, 2 груп спеціального призначення, 2 груп мінно-тральних кораблів; крім цього, до складу флоту входять ескадри: 3 - атомних підводних човнів з балістичними ракетами на борту, 10 - атомних підводних човнів, 16 - есмінців, 9 - амфібійних, 2 - катерів спеціального призначення, 1 - суден обслуговування та 1 - бойового забезпечення, 3 - надводних кораблів екстреного резерву.
          Флот:
  • 18 атомних підводних човнів з балістичними ракетами на борту типу "Огайо";
  • 54 атомних підводних човни (2 "Сівулф", 51 "Лос-Анджелес", 1 "Стьорджен");
  • 1 атомний підводний човен спеціального призначення "Б. Франклін";
  • 12 багатоцільових авіаносців (8 атомних "Німітц", 1 атомний "Ентерпрайз", 2 "Кіті Хок", 1 "Дж. Кеннеді" - в резерві);
  • 27 крейсерів з керованою ракетною зброєю на борту "Тікондерога";
  • 56 есмінців з керованою ракетною зброєю на борту (34 "Орлі Бьорк", 22 "Спрюенс");
  • 35 фрегатів з керованою ракетною зброєю на борту "Олівер X. Перрі" (в тому числі 8 у резерві);
  • 14 патрульних кораблів "Циклон";
  • понад 40 катерів спеціального призначення;
  • 26 мінно-тральних кораблів (12 "Оспрей" - 11 в резерві, 14 "Евенджер" - 4 в резерві);
  • штабний корабель матеріально-технічного постачання "Інчон" (в резерві);
  • 44 десантних кораблі (4 штабних кораблі, в тому числі 2 "Блю Рідж");
  • 12 універсальних десантних кораблів: 7 "Уосп", 5 "Тарава"; 11 десантних вертольотних кораблів-доків "Остін";
  • 15 десантних транспортів-доків: 8 "Уїдбі Айленд", 4 "Харперс Феррі", 3 "Анкорідж";
  • 2 танко-десантних кораблі ("Ньюпорт" - в резерві);
  • 202 десантних катера (в тому числі 91 десантний корабель на повітряній подушці LCAC, 89 LCM, 6LCVP);
  • 28 надводних кораблів екстреного резерву (багатоцільовий авіаносець, 8 фрегатів з керованою ракетною зброєю на борту, 15 мінно-тральних кораблів, танко-десантний корабель, штабний корабель матеріально-технічного постачання);
  • 26 надводних кораблів та суден резерву другої черги (2 авіаносці, фрегат з керованою ракетною зброєю на борту, 2 патрульних катери, 7 танко-десантних кораблів, 4 десантних військових транспорти, 5 танкерів, 3 транспорти постачання, транспорт, допоміжне судно);
  • 24 допоміжних судна (5 танкерів, 8 універсальних транспортів постачання, транспорт постачання спецзброї та боєприпасів, 4 плавбази для підводних човнів, плавмайстерня, 4 рятувальних судна для підводних човнів, дослідний підводний човен);
  • понад 100 суден Командування морських перевезень (у тому числі 7 транспортів постачання спецзброї та боєприпасів, 6 транспортів постачання, 17 танкерів, 7 буксирів, 9 суден гідроакустичної розвідки, 7 дослідницьких суден, 9 гідрографічних дослідницьких суден, 2 гідрографічних судна, 32 судна завчасного складування, 19 транспортів);
  • понад 120 суден резервного флоту.

    Авіація Військово-морських сил.
          Чисельність - 70,23 тис. осіб (у тому числі 6,3 тис. жінок), 19 авіаційних крил авіаносної та базової авіації, 11 палубних авіаційних крил (у тому числі в резерві - 1). Ескадрильї літаків: 24 винищувально-штурмових, 12 винищувальних, 10 протичовнових, 10 далекого радіолокаційного виявлення, 14 радіоелектронної боротьби, 4 розвідувальних, 6 патрульної авіації, 2 повітряних командних пункти, 4 транспортних, 11 навчально-тренувальних. Ескадрильї вертольотів: 20 протичовнових, 2 вертольотів-тральщиків, 6 транспортних, 2 навчально-тренувальних.
          Парк літаків (1661 одиниць):
  • 195 F-14 різних модифікацій;
  • 226 F/A-18 різних модифікацій;
  • 9 F-5E/F;
  • 57 TA-4J;
  • 73 ЕА-6В;
  • 16 Е-6А/В;
  • 63 Е-2С;
  • 161 Р-ЗС;
  • 14 ЕР-3;
  • 13 NP-3D;
  • 10 U/VP-3A;
  • 2 ТР-ЗА;
  • 114S-3B;
  • 16 ES-3A;
  • 2 КС-130;
  • 7С-130 різних модифікацій;
  • 38 С-2А;
  • 1 CT-39G;
  • 2 ОС-9;
  • 37 UC-12;
  • 1 NU-1B;
  • 2 U-6A;
  • 107 Т-2С;
  • 1 T-39D;
  • 55 Т-44;
  • 71 Т-45;
  • 311 Т-34С;
  • 11 Т-38Д/В;
  • 20 ТС-12В;
  • 2 TC-18F
          Парк вертольотів (690 одиниць):
  • 3 UH-1N;
  • 19UH/HH-1H;
  • 135 СН-53Е;
  • 26МН-53Е;
  • 242 SH-60B/F;
  • 22 НН-60Н;
  • 1 SH-3H;
  • 42 UH-3H;
  • 27CH-46D;
  • 1 СН-46Е;
  • 44UH/HH-46D;
  • 118 TH-57;
  • 3VH-3A/D;
  • 7 AH-1W.
          Резерв авіації Військово-морських сил налічує 23,48 тис. осіб (у тому числі 3,84 тис. жінок), 5 авіакрил, у тому числі одне палубне; ескадрильї літаків: 2 винищувально-штурмові, 1 винищувальна, 2 далекого радіолокаційного виявлення, 1 радіолокаційної боротьби, 9 базової патрульної авіації, 12 транспортної авіації, 2 навчально-тренувальних; ескадрильї вертольотів: 3 протичовнових вертольотів, 3 легких багатоцільових вертольотів.
          Парк літаків (186 одиниць):
  • 14 F-14A;
  • 36 F/A-18A/B;
  • 4EA-6B;
  • 11 Е-2С;
  • 70P-3C;
  • 20C-130T;
  • 15C-9B;
  • 10 DC-9;
  • 6 C-20D/G.
          Парк вертольотів (58 одиниць):
  • 12 МН-53Е;
  • 16 НН-60Н;
  • 14 SH-2G;
  • 6 SH-3H;
  • 10 UH-3H.

    Морська піхота.
          Чисельність - 171,3 тис. осіб (у тому числі 10,1 тис. жінок). Складається з 4 дивізій морської піхоти (з яких одна в резерві), 4 груп матеріально-технічного забезпечення (у тому числі одна в резерві), 3 груп розвідки, 2 окремих батальйонів, 4 окремих дивізіонів.
          Озброєння:
  • 403 основних бойових танки М 1А1 "Абрамс";
  • 735 бойових машин піхоти LAV-25 різних модифікацій;
  • 1321 плаваючий бронетранспортер AAV-7A1;
  • 930 гармат польової артилерії (331 калібру 105-мм М-ЮШ, 599 калібру 155-мм М-198);
  • 613 калібру 81-мм мінометів (у тому числі 50 на бойових машинах піхоти LAV-25);
  • 2361 протитанковий ракетний комплекс (у тому числі 1145 "ТОУ", 112 "Дракон", 951 "AV-TOW").
          Авіація морської піхоти. Чисельність - 36310 осіб (у тому числі 2030 жінок). Складається з 4 авіаційних крил морської піхоти (в тому числі одна в резерві). Ескадрильї літаків: 18 винищувально-штурмових, 7 штурмових, 4 радіоелектронної боротьби, 4 навчально-тренувальних; вертольотних ескадрилей - 6 легких багатоцільових вертольотів, 15 транспортно-десантних вертольотів, 4 навчально-тренувальних вертольотів; 2 авіаційні ескадрильї безпілотних літальних апаратів ("Піонер"). Підрозділи протиповітряної оборони: 2 зенітно-ракетних дивізіони та 1 зенітно-ракетний батальйон "Стінгер" та "Авенджер".
          Парк літаків (473 одиниці):
  • 211 F/A-18 різних модифікацій;
  • 154 AV-8B;
  • 14 TAV-8B;
  • 21 ЕА-6В;
  • 51 KC-130F/R/T;
  • 2 С-9В;
  • 2 CT-39G;
  • 15 UC-12B/F;
  • 3 Т-34С.
          Парк вертольотів (660 одиниць):
  • 138 AH-1W;
  • 83 UH-1N;
  • 7 НН-1Н;
  • 206 СН-46Е;
  • 9 UH/HH-46D;
  • 133 СН-53Е;
  • 5 МН-53Е;
  • 47 CH-53D;
  • 8 VH-60;
  • 11 VH-3/VD;
  • 13 MV-22A.

    Берегова охорона.
          Чисельність - 36,26 тис. осіб та 5,85 тис. осіб цивільних. Складається з 2 зон оборони (Атлантичної і Тихоокеанської), 9 районів.
          Корабельный склад:
  • 45 патрульних кораблів (у тому числі 12 "Гамільтон", 13 "Беар", 16 "Рілаєнс", 2 "Віндікейтор");
  • 85 патрульних катерів (49 "Айленд", 30 "Пойнт", 6 "Протектор");
  • 2 легких вертольотоносці;
  • 8 криголамних буксирів;
  • 1 навчальне судно;
  • 35 суден інших класів.
          Парк літаків та вертольотів:
  • 20 HU-25;
  • 26 HC-130H;
  • 2 RU-38A;
  • 1 VC-4A;
  • 1 C-20B;
  • 35 HH-60J;
  • 80 НН-65А.

    Військові витрати та виробництво озброєнь.
          Період стабільного скорочення військових витрат, що спостерігався у США після закінчення "холодної війни", змінився періодом їх зростання у 1998 фінансовому році. За даними щорічного видання "СІПРІ" від 2001 року, оборонний бюджет на 2001 фінансовий рік передбачав витрати Міністерства оборони США в розмірі 305,4 млрд. доларів США, що на 1,3 відсотка більше, ніж надійшло до військового відомства в 2000 році. Основними пунктами пропозицій до оборонного бюджету були: підвищення грошового забезпечення особового складу на 3,7 відсотка, досягнення рівня щорічних витрат на закупівлю озброєнь у 60 млрд. доларів. Запит оборонного бюджету на 2001 рік включав 4,5 млрд. для двох програм стратегічної протиракетної оборони: національної системи протиракетної оборони для захисту території США та системи протиракетної оборони на театрі воєнних дій.

    Військові витрати США в національній валюті в 1990-2000 рр.
    Валюта 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000
    Млн. доларів 280 тис. 305 тис. 297 тис. 288 тис. 279 тис. 271 тис. 276 тис. 274 тис. 281 тис. 296 тис.


    Військові витрати США у відсотках ВВП в 1991-1999 рр.
    1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999
    4,7 4,8 4,5 4,1 3,8 3,5 3,3 3,1 3,0


    Найбільші американські компанії-виробники озброєнь у світі в 1999 р.
    Позиція 1999 Позиція 1998 Назва компанії Продаж озброєнь 1999 в млн.$ Продаж озброєнь 1998 в млн.$ Заг. обсяги в 1999 р. в млн.$ Продаж озброєнь від заг. обсягів у % Прибуток у 1999 р. в млн.$ Зайня-тість у 1999р.
    1 1 Lokheed Martin 17930 17880 25530 70 382 149000
    2 2 Boeing 15600 15900 57993 27 2309 197000
    4 3 Raythe-on 11530 12480 19841 58 404 105300
    5 5 Northrop Grum-man 7070 6720 8995 79 467 44600
    6 7 General Dyna-mics 5550 4160 8959 62 880 43400
    8 9 Litton 3910 3230 5592 70 122 40800
    9 8 United Techno-logies 3480 3260 24996 14 1558 148300
    13 11 TRW 2990 2990 16969 18 469 122260
    17 17 Newport News 1830 1720 1863 98 97 17300
    19 18 General Electric 1600 1600 111630 1 10717 340000
    Крім перелічених компаній, до цього списку входить ще 29 виробників озброєнь з США.

          США були найбільшим постачальником озброєнь у 1996-2000 роках, здійснюючи 47% загального обсягу поставок. Вони постачають озброєння до всіх десяти найбільших країн-отримувачів зброї, крім Індії. У 2000 році постачання озброєнь з США скоротилося на 47%, в основному за рахунок скорочення поставок літаків. Втім, ця криза не була тривалою, оскільки компанії США мають великий портфель замовлень, а також вже узгоджені поставки озброєнь у рамках допомоги Колумбії, Єгипту та Ізраїлю.

    Поставки основних видів звичайних озброєнь США провідним країнам світу в млн. доларів США у 1996-2000 р.р.
    Отримувачі Поставки основних озброєнь виробництва США
    Африка 213
    Америка 1458
    Бразилія 199
    Інші 1259
    Азія 18001
    Китай 31
    Індонезія 61
    Японія 3495
    Малайзія 348
    Пакистан 344
    Південна Корея 3635
    Сінгапур 1507
    Тайвань 7700
    Таїланд 776
    Інші 104
    Європа 12117
    Фінляндія 2537
    Греція 2022
    Італія 824
    Нідерланди 742
    Норвегія 626
    Іспанія 864
    Швейцарія 1566
    Велика Британія 1286
    Інші 1650
    Близький Схід 16889
    Бахрейн 554
    Єгипет 3265
    Ізраїль 2076
    Кувейт 1224
    Саудівська Аравія 5821
    Туреччина 3295
    ОАЕ 205
    Інші 449
    Океанія 588
    Австралія 545
    Інші 43
    Інші 6
    Всього 49271
  •  


    Економічна ситуація
           США - найбільш розвинута в економічному відношенні держава світу.
          
          Валовий внутрішній продукт (ВВП) станом на 1999 рік становив 9980,4 млрд. доларів. За цим показником США з великим розривом випереджають інші країни. (Для порівняння: ВВП Японії, яка посідає друге місце - 4380,1 млрд. доларів, Німеччини (третє місце) - 2108,9 млрд. доларів).
          У нинішній час близько 10% валового внутрішнього продукту країни і 30% всіх вироблених у США матеріальних цінностей реалізуються на зовнішніх ринках.
          
          Експорт. Основу експорту США становлять устаткування, літаки, автомобілі, продукція сільського господарства, військова техніка, хімікати. Частка США у світовому експорті продукції наукоємних галузей становить близько 20%, у світовому експорті зерна - близько 50% на рік.
          
          Імпорт. Імпортується величезна кількість електронних компонентів, побутової електроніки і комп'ютерів.
          
          Найбільші компанії США. За матеріалами американського журналу "Forbs" 2000 року, список найбільших компаній США очолює корпорація "Дженерал Електрик" ("General Electric"), що займається виробництвом електротехнічних товарів та обладнання. Крім неї, до першої десятки увійшли: "Сітігруп" ("Citigroup"), "Ексон Мобіл" ("Exxon Mobil"), "Бенк оф Америка" ("Bank of America"), "АйБіеМ" ("IBM"), "Американ Телеграф енд Телефон Груп" ("American Telegraph and Telephone Group"), "Вол-Март" ("Wall-Mart"), "еСБіСі комм'юнікейшнс" ("SBC communications").
          
          Зовнішня торгівля
          Основні зовнішньоторговельні партнери: Канада, Японія, Мексика, країни Західної Європи.
          
          Торгівля з Україною. США посідають четверте місце за обсягами імпорту товарів і послуг до України після Російської Федерації, Туркменістану і Німеччини. У 2001 році цей показник становив 736,1 млн. доларів, що дорівнює 4,4% обсягів загального імпорту товарів і послуг до України.
          Обсяги експорту товарів і послуг України до США минулого року становили 693,3 млн. доларів, що дорівнює 3,5% обсягів загального експорту. За 2001 рік експорт товарів і послуг скоротився на 156,1 млн. доларів, або на 21,5%. Головною причиною такого скорочення стало закриття американського ринку для української продукції через ряд антидемпінгових розслідувань та політику уряду США щодо обмеження імпорту в умовах кризового стану економіки і застосування санкцій. Так, експорт чорних металів скоротився більше ніж у 4 рази (фізичні обсяги експорту металів скоротилися з 2,2 млн. тонн до 0,4 млн. тонн), експорт транспортних засобів скоротився майже на 40%.
          
          Прямі іноземні інвестиції
          США посідають перше місце у світі за обсягами прямих іноземних інвестицій (приблизно чверть світового обсягу). Але у процентному відношенні до ВВП цей показник США менший, ніж у багатьох країн Європи. У США він становить 1,8%, в той час як, наприклад, у Великобританії він дорівнює 4,8%, у Франції та Іспанії - по 3,4%. (за матеріалами доповіді, підготовленої "Economist Intelligence Unit" ).
          Американські інвестиції в Україну. США посідають перше місце за рівнем інвестицій в Україну. Станом на липень 2001 року американські іноземні інвестиції в українську економіку з 1991 року становлять 664 млн. доларів США. Це на 81% більше суми, інвестованої Нідерландами, які посідають друге місце серед найбільших джерел іноземних інвестицій в Україну. Це також на 85% більше від прямих інвестицій з Кіпру, на 113% - від інвестицій з Великобританії і на 133% - від прямих інвестицій з Росії. Загалом прямі інвестиції США становлять 16% від близько 4 млрд. доларів США, які вклали в Україну іноземні інвестори.
          
          Провідні галузі промисловості: металургія, машинобудування і приладобудування, хімічна, нафтопереробна, харчова, легка промисловість.
          США є одним з лідерів у виробництві авіаційної і ракетно-космічної техніки.
          
          Сільське господарство. Продукція сільського господарства становить близько 2% ВВП, у ньому зайняті 3% працездатного населення. Агропромисловий комплекс США включає галузі, які випускають засоби виробництва для сільського господарства, саме сільськогосподарське виробництво і галузі, що забезпечують переробку і збут сільгоспсировини та виробленої з неї продукції. Причому, частка експорту сільськогосподарської продукції США неухильно зростає, що може призвести до надвиробництва продукції. У зв'язку з цим відбулося скорочення фермерських господарств з 2,4 млн. до 2,1 млн. Одночасно відбувся процес укрупнення ферм, і вже зараз 13,8% великих господарств дають понад 70% всієї товарної продукції, у той час як частка інших ферм не перевищує 9%.
          
          Транспорт. В економічному житті країни важливу роль відіграє також транспортний комплекс. Довжина мережі залізниць становить у США близько 265000 км, автомобільних доріг - 6 500 000 км. На частку транспорту припадає близько 20% загального споживання енергії у країні і від 50% до 60% всього споживання рідкого палива. До транспортного комплексу США належать: транспорт загального користування - залізничний, автомобільний, морський, внутрішній водяний, повітряний і трубопровідний. Значну частину вантажних і пасажирських перевезень здійснює транспорт промислових підприємств, індивідуальні легкові автомобілі, персональні літаки і т.д.
          Матеріально-технічна база транспортного комплексу в основному сучасна, що характеризується великою потужністю і високою якістю.
          Починаючи з 1980-х років, у транспортному комплексі США відбулися істотні зрушення у сфері техніки і технологій перевезень, насамперед, за рахунок широкого впровадження автоматизованих систем керування перевізними процесами з використанням ЕОМ, мікропроцесорів, волоконної оптики, лазерів, штучних супутників землі тощо.
          Найважливішим напрямком підвищення якості транспортних послуг є впровадження системи перевезень "тільки в строк", з подачею вантажів рухомого складу з точністю до хвилин. Це дозволяє замовникові обходитися без будівництва дорогих складів і скоротити потреби в обігових коштах.
          Транспорт все більше перетворюється в органічну складову частину складної виробничо-транспортної системи, яка охоплює всю економіку, що сприяє істотному підвищенню її ефективності.


    Українсько - американські відносини

     

    Сучасний стан і перспективи
          Новий етап розбудови українсько-американських відносин, який розпочався після приходу до влади у США Адміністрації Президента Дж. Буша-молодшого, характеризується як інтенсифікацією двосторонніх контактів, так і переведенням їх у більш прагматичну площину.
          Нова Адміністрація США вважає розвиток відносин з нашою державою стратегічно важливим завданням. Свідченням цього є активізація двостороннього діалогу на всіх рівнях. Важливе значення в цьому контексті мають візити в Україну делегації Конгресу США на чолі з К.Велдоном, делегації Держдепартаменту та РНБ США на чолі з заступником помічника Держсекретаря США Дж.Пернелом, міністра оборони США Д.Рамсфельда. Вашингтон, у свою чергу, відвідали українські делегації, очолювані Прем"єр-міністром, Главою Адміністрації Президента України, першим віце-прем'єр-міністром, міністром закордонних справ, начальником Генштабу Збройних сил.
          24-25 липня 2001 року Україну з робочим візитом відвідала радник президента США з питань національної безпеки К.Райс. Основною метою її візиту було підтвердження проголошеної під час першого європейського турне президента США тези про те, що Сполучені Штати розглядають Україну не як місток чи буфер між Європою та Росією, а як органічну частину єдиної Європи. Наголошувалося на рішучому намірі реалізації стратегічного завдання зовнішньої політики - європейської інтеграції, а також поглиблення внутрішніх суспільних та ринкових реформ. Американська сторона високо оцінила успіхи президента та уряду нашої держави на шляху впровадження економічних перетворень.
          У святкуванні 10-ї річниці Незалежності України взяли участь делегації США на чолі з впливовим сенатором Р.Лугаром, заступником державного секретаря США Е.Джонс, а також делегації Палати представників Конгресу США, до якої увійшли співголови українського корпусу в Конгресі США Б. Шейфер та М.Каптур. Участь численної делегації США, до складу якої увійшли представники як виконавчої, так і законодавчої гілок влади та обох основних політичних партій США, підтвердила стратегічну зацікавленість Сполучених Штатів у розвитку відносин з нашою державою.
          У листі-привітанні Президента США Дж. Буша на ім"я Президента України Л.Кучми з нагоди 10-ї річниці Незалежності України зазначається: "Мірою просування України шляхом реформ, вона наближатиметься до Європи і до яскравого, процвітаючого і безпечного майбутнього, яке створює Європа. Сполучені Штати підтримуватимуть Україну та її народ в їхніх зусиллях, спрямованих на досягнення цієї мети".
          Офіційні представники США високо оцінили реакцію України на трагічні події у США 11 вересня 2001 року, відзначивши, що згода нашої держави на використання її повітряного простору військово-транспортною авіацією США для забезпечення бойових дій проти терористичних угруповань в регіоні матиме тривалий позитивний ефект для розвитку українсько-американських двосторонніх відносин. Крім цього, залучення нашої країни до широкої міжнародної коаліції по боротьбі з терроризмом розглядається як одне із підтверджень рішучості керівництва України реалізувати основний напрям її зовнішньої політики - інтеграцію в європейське співтовариство.
          29-31 жовтня 2001 року відбувся робочий візит у США Прем"єр-міністра України А. Кінаха, під час якого керівник українського уряду провів зустрічі та переговори з віце-президентом США Д.Чейні, Державним секретарем К.Пауеллом, міністром фінансів О'Нілом, іншими високопоставленими представниками Адміністрації та Конгресу США, а також керівництвом МВФ та СБ. Візит прем'єр-міністра України дозволив продовжити українсько-американський діалог на вищому рівні та обговорити низку питань двосторонього і міжнародного співробітництва.
          Важливим політичним сигналом стало оголошення під час візиту А. Кінаха до США рішення Адміністрації Сполучених Штатів розпочати процес скасування дії поправки Джексона-Венніка по відношенню до України, а також досягнення домовленостей щодо продовження співпраці у сфері боротьби з міжнародним тероризмом, вирішення проблем енергетичного сектору нашої держави, створення системи захисту прав інтелектуальної власності тощо.
          29 жовтня 2001 року у Вашингтоні відбулися двосторонні консультації з міжнародної та регіональної безпеки, з контролю над озброєнням та нерозповсюдження ЗМЗ за участі заступника держсекретаря МЗС України І.Харченка, керівника ГУЗП АП А.Фіалка, а також заступників держсекретаря США Дж. Болтона, Е.Джоунс та ін. Сторони позитивно оцінили рівень співробітництва між Україною і США у згаданих сферах і визначили перспективні напрямки його поглиблення.
          31 жовтня - листопада 2001 року у Вашингтоні відбулася конференція під назвою "Україна на шляху розбудови зрілої національної держави", в роботі якої взяли участь українські та американські політики, парламентарії, представники Держдепартаменту, РНБ, Конгресу, а також аналітичних центрів США, які беруть участь у формуванні стратегії відносин США з Україною. Факт проведення такого заходу в умовах істотної переорієнтації зовнішньополітичних пріоритетів США після терактів став підтвердженням реального інтересу Вашингтона до подальшого розвитку відносин з нашою державою.
          9-16 листопада 2001 року міністр закордонних справ України А. Зленко взяв участь у роботі 56-ї сесії ГА ООН (м. Нью-Йорк), в рамках якої провів ряд зустрічей з главами держав, урядів та зовнішньополітичних відомств, зокрема, з Президентом США Дж.Бушем і Держсекретарем К.Пауеллом. За ініціативою української сторони відбулася зустріч з Генеральним секретарем ООН К.Аннаном. А. Зленко також зустрівся з керівниками єврейських громадських організацій. Послідовна політика України, спрямована на забезпечення прав єврейської громади, яку високо оцінили керівництво американського Єврейського комітету (АЄК) та міністр закордонних справ Їзраїлю Ш.Перес, обумовила підтримку ними ідеї якнайшвидшого скасування поправки Джексона-Венніка по відношенню до нашої держави.
          Досягненням у відносинах зі США стало надання двостороннім контактам відкритості та конструктивізму, продовження роботи консультативних органів, підтвердження рішучості намірів Адміністрації Дж. Буша надавати нашій державі всіляку підтримку в реалізації стратегічного завдання її зовнішньої політики - європейської інтеграції, а також у поглибленні внутрішніх суспільних та ринкових реформ. У цьому контексті важливого значення набуває проведення ІХ та Х засідань українсько-американської комісії з питань економічного розвитку: 29 квітня - 4 травня 2001 року (Вашингтон) під співголовуванням віце-прем'єр-міністра України В. Рогового і Старшого координатора допомоги новим незалежним державам Держдепартаменту США У. Тейлора та 26-28 листопада (Київ), під час яких було обговорено широке коло питань співробітництва у торговельно-економічній та інвестиційній сферах.
          29-30 серпня 2001 року в Києві проведено ХІІІ засідання Двосторонньої робочої групи міністерств оборони України і США, на якому досягнуті домовленості про подальший розвиток військово-технічного співробітництва між Україною та США.
          6-7 грудня 2001 року в МЗС України відбулося засідання Українсько-американського комітету з питань зовнішньої політики, під час якого були обговорені результати розвитку двосторонніх відносин за 10 років та за перший рік перебування при владі республіканської Адміністрації США, співробітництво в антитерористичній коаліції, реалізація курсу на євроатлантичну інтеграцію України, співробітництво в питаннях нерозповсюдження та експортного контролю, питання регіональної безпеки, відносини у консульсько-правовій сфері.
          Логічним продовженням співробітництва у правоохоронній сфері стало проведення 15 січня 2002 року під співголовуванням заступника державного секретаря МЗС В. Єльченка та заступника Державного секретаря США С.Пайфера відео-конференції, присвяченої перспективам діяльності Двосторонньої робочої групи з правоохороних питань у складі Комітету з питань зовнішньої політики. Зокрема, обговорювалися питання укладення Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом міністрів України та урядом Сполучених Штатів Америки щодо допомоги з правоохоронних питань; перспективи укладення Договору про екстрадицію між Україною і США; співробітництво у сфері боротьби з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом; питання боротьби з торгівлею жінками і дітьми; посилення безпеки кордонів України; питання боротьби з Транснаціональною наркоторгівлею та правоохоронні аспекти питання дотримання прав інтелектуальної власності в Україні.
          Наприкінці січня 2002 року відбулися візити до Сполучених Штатів делегацій України на чолі з головою Державного Комітету з питань регулярної політики та підприємництва О.Кужель для проведення переговорів зі Світовим банком (27.01 - 04.02.02), а також Головою Харківської облдержадміністрації Є.Кушнарьовим (28.01 - 03.02.02). Зокрема, під час візиту Є.П.Кушнарьова було підписано Угоду про наміри з губернатором штату Огайо, яка має на меті поширення безпосереднього співробітництва між регіонами двох країн - штатом Огайо та Харківською областю.
          Підсумки українсько-американських відносин у минулому році та на початку цього року дають підстави прогнозувати в цілому їх позитивний розвиток на найближчу перспективу. При цьому основними сферами двосторонього співробітництва залишаються взаємодія в рамках міжнародної антитерористичної коаліції, у питаннях експортного контролю та нерозповсюдження.

    Посольство України в США
          Адреса: 3350 M Street, N.W., Washington D.C. 2007, USA
          Години роботи: 09:00 - 18:00, крім суботи та неділі.
          Електронна адреса: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду , Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
          Веб-сайт: www.ukremb.com
          Телефон: (8-10-1202) 333 06 06; (8-10-1202) 333 75 05, (8-10-1202) 333 08 17.
          Факс: (8-10-1202) 333 75 10
          Надзвичайний i Повноважний Посол України у США ГРИЩЕНКО Костянтин Іванович.

    Генеральне Консульство України в Нью-Йорку
          Адреса: 240 East 49th Street, New York, NY 10017
          Робочі години: 09:00 - 18:00, крім суботи та неділі.
          Електронна адреса: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду , Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
          Веб-сайт: www.brama.com/ua-consulate
          Телефон: (8 10 1212) 371 69 65
          Факс: (8 10 1212) 371 55 47
          Генеральний консул - ПОГОРЕЛЬЦЕВ Сергiй Олексiйович.

    Генеральне Консульство України в Чикаго
          Адреса: 10 East Huron Street, Chicago, IL 60611
          Години роботи: 08:00 - 17:00, крім суботи та неділі.
          Електронна адреса: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду , Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
          Веб-сайт: www.ukrchicago.com
          Телефон: (8 10 1312) 642 43 88
          Факс: (8 10 1312) 642 43 85
          Генеральний консул - БАЗИЛЕВСЬКИЙ Борис Миколайович.

    Почесні консули України в США

          Григорій Бучай (Gregory BUCHAI)
          Адреса: 2934 Fairway Drive, Sugar Land, Texas 77478-4023
          Телефон: +1 281 242 28 42
          Факс: +1 281 242 28 42
          E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

          Богдан Федорак (Bohdan FEDORAK)
          Адреса: 26601 Ryan Road, Suite 11, Warren, Michigan 48091
          Телефон: +1 586 757 7910
          Факс: +1 248 813 8473
          E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

          Андрій Футей (Andriy FUTEY)
          Адреса: 5566 Pearl Road, Cleveland, Ohio 44129
          Телефон: +1 440 884 5017
          Факс: +1 440 884 5020
          E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

    Посольство США в Україні
          Адреса: 01901, м. Київ, вул. Коцюбинського, 10
          Телефон: (8 044) 490-40-00
          Факс: (8 044) 244-73-50
          Надзвичайний i Повноважний Посол - Карлос Паскуаль (Carlos E:Pascual)

    Консульський вiддiл
          Адреса: м. Київ, вул. Пимоненка, 6
          Телефон: (8 044) 490-44-22
          Факс: (8 044) 236-48-92, 216-33-93 - запис на вiзову спiвбесiду.

     


    Додаткова інформація

    Освіта
          США посідають перше місце серед розвинутих країн щодо частки молоді, яка здобуває вищу освіту.
          Середня освіта. Більшість шкіл у Сполучених Штатах є громадськими, хоча існують також приватні школи. Навчання у громадських школах безплатне. Кожен штат має свою систему шкіл для дітей, які проживають у ньому. Управління та організація діяльності цих шкіл покладається на уряд штату, шкільні районні ради і керівництво міст, де розташовані школи. Федеральний уряд, як правило, не має права визначати правила діяльності шкіл. 
          Вища освіта. У США немає національної (федеральної) системи освіти, кожен з 50-ти штатів, а також деякі великі міста мають власний університет. (Федеральний уряд керує навчальними закладами, в яких готують професійні кадри для збройних сил - наприклад, Військово-морська академія США в Аннаполісі, Меріленд).
          Близько 25 відсотків усіх вузів США є приватними і знаходяться під управлінням релігійних організацій. Більшість з них відкриті для студентів різних віросповідань, але в деяких релігійних навчальних закладах всі студенти повинні відвідувати релігійні обряди. Також існують приватні заклади, які не пов'язані з релігією.
          Як громадські, так і приватні вузи залежать від 3 джерел доходів: плата за навчання, благодійництво (пожертвування заможних людей) та державне фінансування. Благодійницькі фонди окремих університетів дуже великі: у Гарвардському, Прінстонському і Єльському університетах доходи перевищують мільярд доларів США. Більша частина грошей платників податків йде на фінансування громадських навчальних закладів.
          
          Усі вищі навчальні заклади США можна поділити на 4 категорії:
          1. Університети, які можуть мати:
          - декілька коледжів, після закінчення яких студент отримує звання бакалавра;
          - один чи більше коледжів для тих, хто хотів би отримати звання магістра або доктора.
          2. Інститути з чотирирічним навчанням - коледжі, більшість з яких не є частиною університетів.
          3. Технічні навчальні заклади, де навчання триває від 6 місяців до чотирьох років, в яких дуже широке коло професій - від перукаря до бухгалтера і програміста.
          4. Дворічні або громадські коледжі, в яких студенти можуть здобути багато професій або продовжити після цього навчання в чотирирічних коледжах чи університетах.
          У США існує чіткий поділ на більш або менш престижні навчальні заклади. Навчання в перших значно дорожче, але після закінчення випускник має переваги при працевлаштуванні і для подальшої кар'єри.


    Література
          Перші літературні твори створювалися в англійських колоніях у Північній Америці з початку XVII століття. Риси національної своєрідності американської літератури простежуються у творчості просвітителів епохи Війни за незалежність 1775-1783 років. Процес формування національної літератури завершився в першій половині XIX століття. Найважливішу роль у ньому відіграли письменники-романтики.
          Підйом демократичних настроїв напередодні і в період Громадянської війни 1861-1865 років сприяв зміцненню реалістичних тенденцій у літературі США. Вершиною реалізму XIX століття стала творчість Марка Твена.
          У 1910-х роках зароджується модернізм.
          Новітня поезія пронизана протестом проти механізації почуттів людини, перетворюваної в "одиницю статистики".
          У прозі 70-80-х років переважає тема духовної порожнечі і засилля псевдокультури, що спонукає героя до бунту, нерідко руйнівного характеру.


    Музична культура 
          США відрізняються багатством традицій, жанрів і стилів, розвинутою мережею спеціальних інститутів, які організують і спрямовують музичне життя країни.
          Серед найважливіших тенденцій, що характеризують музичну культуру США наших днів, - посилення ознак регіональної самобутності нарівні зі збільшенням кількості загальнонаціональних явищ. Нині можна говорити про специфіку музичної культури ряду регіонів країни, серед яких особливо виділяється захід, насамперед - Каліфорнія.


    Образотворче мистецтво
          Мистецтво США порівняно молоде, воно сформувалося разом з американською державою, успадковуючи культуру колишніх колоній європейських країн.
          Перемога у війні за незалежність розпочала важливий етап у мистецтві. Могутніми факторами формування мистецтва США були становлення нації, загальний підйом національної самосвідомості і поширення демократичних ідей.
          В роки Другої світової війни відбувається перелом у художній культурі США. Одна за іншою виникають нові модерністські течії.
          В 60-х і 70-х роках у США, а згодом і в інших країнах поширилося багато течій, які вийшли в основному з поп-арту і об'єднані нігілістичним ставленням до традицій світової культури.
          Традиції американського реалізму в другій половині століття віддано підтримували Р.Кент, Р.Сойєр, А.Рефрежьє, які створили сповнені цивільного пафосу композиції, що закликають до боротьби за мир і соціальну справедливість.


    Архітектура 
          Професійна архітектура в американських колоніях почала розвиватися з середини XVII століття під впливом англійського неокласицизму. Американська архітектура сформувалася як особливе явище щодо архітектури Старого Світу. В її основу були покладені раціональні прийоми будівництва, характерні для періоду активного освоєння необжитих територій. Дерев'яний каркас будівель нових поселенців був перетворений Д.Тейлором у практичну легку дощату систему так званого "повітряного каркаса".
          Прагнення художньо осмислити новий тип будинку, його каркасну структуру, засновану на єдиному модулі, і вертикальність обрисів спонукало до створення на початку 80-х років XIX ст. "чиказької школи" американської архітектури, ідеологом якої став Л.Г.Саллівен.
          Специфічний характер американських міст сформувався в 30-х роках XX століття: щільна забудова внутрішньої зони, над якою панують "кущі" хмарочосів ділового центру, співіснує з низькою щільністю передмість.


    Театр
          Американський театр вступив у XX століття, маючи порівняно небагату історію власної сценічної культури. Його остаточне становлення відбулося в нинішньому столітті. Розвитку національного театру значно перешкоджали впливові пуританські традиції, які існували в країні.


    Спорт
          Америка - країна спортивна. Спортом займаються не лише в спеціально відведених для цього місцях: любителів бігу, наприклад, можна зустріти практично скрізь. Постійна турбота про своє здоров'я стала складовою частиною американського способу життя, тому спортивні майданчики і басейни просто міцно укорінилися в їхній побут.
          Взагалі, більшість американців займаються спортом дуже активно. Найпопулярніші види спорту в США: бейсбол, американський футбол, баскетбол, плавання, теніс і легка атлетика.


     

    Украинская Баннерная Сеть