Під релігією, на думку вчених, розуміють духовний феномен, який виражає не лише віру людини в існування надприродного Начала, що є джерелом буття всього існуючого, а й виступає для неї засобом спілкування з ним, входження в його світ. Витоки релігії знаходять відмінне тлумачення у дослідників різних світоглядних орієнтацій. Однак релігія мала виразний прояв впродовж всієї історії суспільства. І в сучасну епоху вона посідає важливе місце у житті окремої людини й суспільства загалом.

В ході історичного розвитку людства поступово формувалися світові - монотеїстичні - релігії, які подолали етнонаціональні межі й набули відкритості для всіх. Такими релігіями, поширеними серед кількох або багатьох народів, є християнство, іслам, буддизм. Часто вчені відносять до світових релігій також індуїзм.

Релігійна карта 6-мільярдного населення Землі у 2002 році виглядала так:

· 34 % - християни;
· 20 % - мусульмани;
· 14 % - індуїсти;
· 4 % - послідовники етнічних релігій;
· 6 % - буддисти;
· 2 % - послідовники нових релігій;
· 0,2 % - іудеї;
· 0,8 % - послідовники інших релігій.

При цьому невіруючих та атеїстів у світі нараховується близько 860 млн. осіб (13%).

Провідними елементами усіх релігій є:

· релігійна свідомість, яка включає віровчення, погляди, відчуття і переживання віруючих; · культова діяльність, яка включає різноманітні обряди, молитви, богослужіння, жертвоприношення, матеріальні елементи, які необхідні для її здійснення;

· релігійні організації - групи, секти, громади, парафія, єпархія, метрополія, патріархат.

Релігія як невід'ємний компонент соціальної системи виконує в ній декілька взаємопов'язаних функцій:

· Компенсаційна. Релігія постає як процес зняття життєво важливих суперечностей і проблем людського буття. Вона психологічно компенсує обмеженість, безсилля, залежність людей від умов існування, наповнює новим змістом сенс їхнього життя;

· Світоглядна. Релігія задає "граничні" критерії, які допомагають осмислити навколишній світ, місце людини в ньому, цілі і сенс життя;

· Регулятивна. Через систему норм, приписів, установок, канонів Релігія регулює відносини, поведінку, вчинки та дії віруючих;

· Комунікативна. Релігія забезпечує спілкування віруючих як у межах певних релігійних спільнот так і поза ними;

· Терапевтична. (або утішна). Релігія містить психологічні можливості зняття негативних наслідків життєвих стресових ситуацій, збереження внутрішнього спокою, душевної рівноваги тощо;

· Телеологічна;

· Інтегративна. Релігія забезпечує безконфліктний зв'язок, певну злагоду, солідарність, згуртованість суспільства, соціальних груп, релігійних спільнот, підтримує рівновагу релігійних суспільних відносин,

їх гармонізацію;

· Аксіологічна;

· Культурозберігаюча та культуроформуюча.