Ашшурбанапал.

Вів військову і дипломатичну боротьбу за збереження держави Ассірії. Боровся, зокрема, проти свого старшого брата Шамаш-шум-укина, якого Асархаддон призначив царем Вавілонії. Протистояння завершилося ураженням Вавілона.

Увійшов до історії, як збирач древніх письмових пам'ятників. Бібліотека Ашшурбаніпала, в якій збереглося більше 20 тис. глиняних табличок з історичними, релігійними, магічними і науковими текстами, була знайдена при розкопках м. Ніневія в 1849—59 р.

Ашшурбанапал був хорошим адміністратором і спритним дипломатом, що не гидував для досягнення політичних цілей будь-якими інтригами і навіть вбивствами. Характеру Ашшурбанапала була властиво злісна жорстокість, прагнення не лише перемогти противника, але і максимально його принизити. З царського листування відомо, що Ашшурбанапал був слабкий здоров'ям або, принаймні, надзвичайно недовірливий. Всупереч затвердженням його анналів він майже ніколи не приймав особистої участі у військових походах. Ашшурбанапал увійшов до історії, не лише як крупний військовий діяч і політик, але і як збирач древніх письмових пам'ятників. Підготовлений спочатку до жрецької діяльності, Ашшурбанапал був єдиним царем Ассірії що знав клинопис. По його наказу в Ніневії були зібрані в копіях і оригіналах 10-ки тисяч історичних, магічних і наукових текстів.

Так само був відмінним полководцем. Завоював великі землі.